ССВ та АдН тиснуть на позицію Німеччини щодо України

"Ми підтримуємо Україну в її боротьбі проти російської агресивної війни. Поза сумнівом, ми продовжуватимемо це робити", - запевнив представник уряду ФРН після виборів, що відбулися 1 вересня, у ландтаги Саксонії і Тюрингії. Але наскільки це очевидно після успіху на цих виборах "Альтернативи для Німеччини" (AдН) та "Союзу Сари Ваґенкнехт" (ССВ)? Обидві ці партії хочуть припинити постачання Берліну зброї Києву і прагнуть поліпшити відносини з Росією.

Хоча зовнішня політика та безпекова політика не входять до компетенції федеральних земель, ця тематика, проте, відіграла важливу роль у ході виборчої кампанії на сході Німеччини. Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) позиціонувала вибори в Саксонії та Тюрингії як голосування про війну та мир. А лідер тюринзького відділення ультраправої AдН Бйорн Геке (Björn Höcke) заявив: "Ці вибори також вирішать, чи Німеччина відмовиться від курсу на війну, чи продовжуватиме йти в напрямку її ескалації".

Чому східні німці по-іншому сприймають Росію

Тим часом результати соцопитувань демонструють: федеральний уряд, який, за словами канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), хоче підтримувати Україну "доки буде необхідно", має в цьому плані проблеми, особливо на сході ФРН.

За даними звіту з безпеки за цей рік, підготованого інститутом вивчення громадської думки Allensbach, 76 відсотків респондентів у Східній Німеччині побоюються, що країна може бути втягнута у воєнний конфлікт. На Заході цей показник значно нижчий - 44 відсотки. Під час липневого дослідження Deutschlandtrend 36 відсотків опитаних заявили, що німецькі постачання зброї Україні зайшли "надто далеко". У "нових" федеральних землях таку відповідь дали 50 відсотків респондентів.

"Багато людей на сході країни побоюються ескалації війни в результаті подальших постачань зброї (Україні - Ред.), - написала для DW Катя Гойєр (Katja Hoyer), історикиня, яка народилася в Бранденбурзі і живе зараз у Великій Британії. - Останніми тижнями я знову і знову чую аргументи про те, що Росію все одно не перемогти і що подальша підтримка України лише спровокує та затягне війну”.

Ймовірно, це також пов'язано з досвідом радянського домінування у  НДР  до падіння Берлінського муру та возз'єднання Німеччини. "Радянський Союз був однією з двох світових держав і трепетне ставлення до нього перенеслося на сьогоднішню Росію для деяких на сході, але не для багатьох на заході", - вважає Гойєр. За її оцінкою, сприйняття СРСР жителями НДР не було повністю негативним.

ХДС зазнає випробувань

У ході передвиборної кампанії прем'єр-міністр Саксонії, представник консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) також відчув такі настрої. Він уже певний час закликає до  "заморожування" війни в Україні.У ХДС, найбільшій опозиційній партії у Бундестазі, це викликає роздратування, оскільки заява прем'єра багатьма сприймається як зрада Києва.

Експерт із зовнішньої політики парламентської фракції ХДС/ХСС Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) серед тих, хто був вражений словами Кречмера. На жаль, ХДС також дозволив впливати на свій курс "двом кремлівським філіям" (маються на увазі AдН і ССВ. - Ред.), скаржився Кізеветтер в інтерв'ю DW.  

"Заморожування" війни призвело б до масових воєнних злочинів на окупованих територіях і означало б втручання західних держав із залученням своїх солдатів, щоб посилити безпеку на лінії фронту. Це послужило б взірцем для наслідування для інших агресивних країн і призвело б до того, що мільйони біженців та переміщених осіб були змушені втекти до Німеччини та Західної Європи", - вважає експерт фракції ХДС/ХСС, у минулому полковник Бундесверу. Нинішні настрої на сході Німеччини він пояснює дуже поширеною там "романтизацією Росії, уславленням її історії та антиамериканізмом". 

Проте саксонський прем'єр Міхаель Кречмер своїми закликами явно зачепив за живе своїх земляків. ХДС у Саксонії трохи випередив на земельних виборах правопопулістську  AдН  - вона, зі свого боку, не соромиться простягати руку Росії, - ймовірно, зокрема й завдяки критичній позиції Кречмера щодо підтримки Берліном України.

Найважливіше питання для створення земельних урядів

Питання "Як ви ставитеся до підтримки України?" стане цілком конкретним у ході майбутніх переговорів щодо формування коаліційних урядів у Саксонії та Тюрингії. ХДС має всі шанси поставити своїх прем'єр-міністрів і там, і там, але для цього потрібні партнери по коаліції. Консерватори виключили союз із AдН, але поки не з ССВ, адже без партії Сари Ваґенкнехт створення урядів навряд чи можливе в обох федеральних землях.

Перед виборами Ваґенкнехт поставила умовою вступу до коаліції з будь-яким партнером наявність певної лінії щодо України: "Ми братимемо участь лише в тому земельному уряді, який також на загальнонімецькому рівні займе чітку позицію на користь дипломатії і проти підготовки до війни".

Тепер цей вислів формулюється гнучкіше: уряд федеральної землі за участю ССВ повинен буде публічно заявити, що він хотів би бачити з боку уряду ФРН більше "дипломатичних ініціатив", спрямованих на припинення війни в Україні, і що він виступає за постачання зброї Києву "не у таких масштабах".

Політик із ХДС називає ССВ "поплічником Кремля"

Чи зможе "Союз Сари Ваґенкнехт" забезпечити виконання власної умови? "У Саксонії це не повинно бути великою проблемою, - вважає історикиня Катя Гойєр. - Сам Кречмер від початку однозначно висловився проти постачання зброї (Німеччиною Україні. - Ред.). Тож мало що зміниться в тому, що стосується тональності заяв із Саксонії щодо України".

У Тюрингії, де за підсумками виборів найсильнішою партією стала ультраправа "Альтернатива для Німеччини", ситуація інша, констатує Гойєр. "ССВ може і хоче чинити тиск на ХДС, який не переміг тут на виборах. У сумі майже половина населення Тюрингії проголосувала за АдН і ССВ - за партії, що займають дружню позицію щодо Росії. Навіть якщо Ваґенкнехт зараз відкидає співпрацю з правими популістами, можлива коаліція цих двох партій має більшість у тюринзькому ландтазі. І це дає ССВ доволі сильні важелі, щоб змусити ХДС піти на поступки", - прогнозує історикиня.

Родеріх Кізеветтер, навпаки, наполегливо радить  не йти на поступки ССВ. За його оцінкою, ця партія "є поплічником Кремля" і її підходи "суперечать усім цінностям, які ХДС традиційно відстоює: мир в умовах свободи і самовизначення, міжнародне право, демократія і зв'язки із Заходом". Кізеветтер упевнений, що для консерваторів співпраця з "Союзом Сари Ваґенкнехт" "була б рівносильною самознищенню".

Однак поки що не дуже зрозуміло, як можна сформувати уряди в Саксонії та Тюрингії під керівництвом ХДС і без участі ССВ. Одним із виходів тут могли б стати заяви від обох сторін про те, що питання України не стосується сфери відповідальності федеральних земель, а також взяття на себе розпливчастих зобов'язань щодо зусиль у зв'язку з війною Росії з Україною.

Однак на федеральному рівні це питання аж ніяк не закрите. Громадська підтримка подальшої допомоги України слабшає, особливо на сході Німеччини. Чим довше триватиме війна, тим складніше Берліну зберегти курс на підтримку Києва. Наступного року відбудуться вибори до Бундестагу. І українське питання, найімовірніше, знову відіграє важливу роль у ході виборчої кампанії.