Теракти у Дагестані. Експерти про нове покоління терористів

Шокуючі кадри вбитих, відео перестрілок, кадри з важкою технікою, спалена синагога - теракти в Махачкалі та Дербенті 23 червня 2024 року, влаштовані ісламськими терористами, призвели до загибелі щонайменше 20 осіб, більшість із них - співробітники поліції Дагестану. Ще 46 людей отримали поранення різного ступеня важкості. Метою атак у Дербенті стали православна церква та синагога, у столиці республіки Махачкалі - церква та пост ДПС поруч із ще однією синагогою. У Дагестані 24 червня було оголошено триденну жалобу, триває розслідування та з'ясування всіх обставин трагедії. DW зібрала реакції експертів у регіоні на серію останніх терактів на Північному Кавказі.

Терор ісламських радикалів проти християн та іудеїв

"Атаки мали ісламістський характер", - упевнений експерт з Північного Кавказу Герольд Чемберс, який вивчає політологію в університеті Індіани (США). "Водночас тут присутні і антисемітизм, і антихристиянські настрої, і політичні. До вчорашнього дня я б утримався говорити про політичний аспект, але стало відомо, що батько і дядько трьох нападників був членом "Єдиної Росії" з солідною репутацією. Підтвердженням, що це був теракт ісламістів, є те, що вони залишали на дверях синагоги написи з віршами з Корану, на які зазвичай посилаються джихадисти", - зауважив Чемберс у розмові з DW.

Вибір синагоги ціллю атаки не здивував Чемберса у світлі подій минулої осені. "Я маю на увазі антисемітські заворушення в міжнародному аеропорту Махачкали. Наявність суспільного невдоволення з насильницьким потенціалом серед досить широких верств суспільства була вельми очевидною", - зазначив він. А політолог Аббас Галлямов в інтерв'ю DW так описав цей процес: "Черговий терористичний акт, вчинений ісламістами, свідчить про архаїзацію суспільних відносин, архаїзацію політичного дискурсу". Адже антисемітські настрої саме в цьому кавказькому регіоні мали б суперечити логіці, зауважила в інтерв'ю DW експертка з Дагестану, німецька журналістка і письменниця Ельке Віндіш (Elke Windisch), бо, за її словами, єврейська громада, що колись існувала в республіці, практично вже покинула її, і сьогодні "вся діаспора, говорячи грубо, може вміститися у телефонній будці".

Читайте також: Німецький журналіст: Кремль не бачить в антисемітизмі нічого поганого

В "український слід" у дагестанських терактах "повірить меншість"

Філія терористичного угруповання "Ісламська держава" в Афганістані, "Вілаят Хорасан", похвалила виконавців терактів у Дагестані. Заява з'явилася в соцмережах в облікових записах, пов'язаних із російським осередком угруповання. Тим часом, глава Дагестану Сергій Меліков пов'язав теракти в регіоні з війною в Україні. Він заявив, що "війна приходить і у наш дім". Спроби пов'язати ісламський тероризм з Україною виглядають мало переконливо, впевнені оглядачі. "У те, що в усій цій історії є український чи там американський слід, повірить, звичайно ж, меншість, тобто більшість знає, що ісламізм як фактор існує безвідносно до Заходу. На Заході, що, ісламісти не здійснюють теракти? Ну як, досить згадати 11 вересня", - каже політолог Галлямов.

Наратив, який пов'язує Україну з "Ісламською державою", - це "абсурдна натяжка", зазначає американський експерт Чемберс. Удари ракетами ATACMS по Севастополю і теракти в Дагестані, "це просто дві події одного дня, хіба це не може бути збігом?" - риторично запитує експерт. Але спроби пов'язати ці події одна з одною російська влада не припиняє. Як приклад, Чемберс згадав про нещодавно висунуті в Німеччині звинувачення ісламським терористам з угруповання "Вілаят Хорасан", які приїхали до ФРН з України після початку повномасштабної війни, розв'язаної Росією. "Коли ця новина з'явилася, на неї просто накинулися пропагандистські медіа", - зауважив Чемберс. Спроби провести зв'язок між Україною та ісламськими терористами, за його словами, не лише абсурдні, а й, "чесно кажучи, вкрай іронічні, враховуючи попередню політику Кремля, яка буквально допомагала ісламістам-бойовикам потрапити до Сирії, щоб позбутися їх у Росії".

Читайте також: Теракт у "Крокус Сіті": що відомо про "Ісламську державу-Хорасан"?

Нове покоління ісламських терористів

У зростанні ісламістських настроїв на Північному Кавказі частково винна сама російська влада, вважають експерти. З одного боку, зростає свавілля влади. З іншого боку, влада сприяє посиленню архаїчних соціальних моделей, що призводить до зростання ісламізму в середовищі мусульман, вважає Аббас Галлямов. "Держава сама створює для цього передумови, вона не сприяє модернізації суспільства, вона архаїзує суспільство, а ісламізм це одна з форм архаїки", - упевнений Галлямов.

За словами Герольда Чемберса, влада проводить масовані репресії і чавить спроби проявити будь-яку форму громадської активності, "навіть на підтримку режиму". Одним із побічних ефектів цієї заборони на публічну активність стало, на його думку, те, "що єдине місце, де ви справді можете щось зробити, - це інтернет. А там більше шансів вступити в контакт із радикально налаштованими гравцями".

Водночас у лавах радикальних повстанців відбувається зміна поколінь, зазначають експерти. Ті, хто ще брав участь у терактах часів першої та другої чеченської воєн, завдяки таємним угодам пішли до Сирії близько 2012 року, нагадує Ельке Віндіш. На Північному Кавказі з'явилося нове покоління радикалів ісламського штибу, каже Чемберс. "Вони вже не застали Радянський Союз. Вони повною мірою переживають цей період відносного релігійного відродження і свободи, хоча, звичайно, не зовсім свободи, якщо ви мусульманин на Північному Кавказі. Відправна точка їхнього мислення суттєво інша: націоналізм (у радикально налаштованих людей. - Ред.) набагато частіше перетинається з релігією", - аналізує експерт.

Читайте також: Ізраїль заявив про плани ХАМАСу здійснювати теракти в Європі

Потенціал невдоволення у Дагестані

Дагестан залишається одним із найбідніших російських регіонів, де, незважаючи на високий економічний потенціал і, за словами Ельке Віндіш, можливість жити, як у Швейцарії, "навіть доступ до водопровідної води є часом не у всіх". Віндіш вказує і на те, що Дагестан ще й найбільш релігійна (мається на увазі іслам) з республік Північного Кавказу. Тут переважає шафіїтська школа ісламу. "Вона - одна з найсуворіших і найконсервативніших", - нагадує Віндіш. Водночас у республіці, де мешкають представники до сотні різних етнічних груп, десятиліттями тліють міжетнічні конфлікти, нагадує експерт.

На цьому тлі проблематичною вона вважає нову практику Москви - призначати керівників Дагестану не з місцевих еліт, а засилати до регіонів "варягів", як нинішнього главу Мелікова. Для місцевих такі управлінці залишаться "чужорідними елементами", до яких не буде достатньої довіри та яким "не пояснять між справою всю заплутаність тієї чи іншої ситуації, ті чи інші важливі дрібниці".

Віндіш упевнена: шок від останнього теракту в якийсь момент мине і повернеться звичайне життя. "Але залишиться загроза, що якийсь банальний привід призведе до таких же атак. Тому що потенціал невдоволення залишається високим", - підсумувала вона.