Турецький гамбіт із членством у БРІКС - між Заходом і Росією

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган був спеціальним гостем на 16-му саміті БРІКС у російському місті Казань. Ердоган не вперше бере участь у саміті БРІКС як спостерігач, але цього разу його присутність стала особливо важливою через інтерес Туреччини до членства в цій організації. Хоча кілька тижнів тому Кремль заявляв, що Анкара подала офіційну заявку на членство, у турецькому уряді спочатку це заперечували. Однак згодом міністр закордонних справ Хакан Фідан дав зрозуміти, що це так: "Ми повідомили БРІКС про те, що зацікавлені у членстві". Якщо Туреччина справді приєднається до БРІКС, то стане першою країною НАТО у цьому незахідному альянсі.

Теракт в Анкарі сплутав всі карти

На саміті в Казані президент Туреччини мав двосторонні переговори зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Однак зустріч була затьмарена терактом біля турецької аерокосмічної компанії TUSAS в Анкарі. Туреччина звинувачує в нападі РПК (Робітничу партію Курдистану), яку в США і ЄС вважають терористичною організацією.

Ердоган і Путін негайно публічно продемонстрували свою солідарність і спільно засудили напад, при цьому Ердоган неодноразово називав Путіна "мій дорогий друже". Путін, у свою чергу, відзначив роль Туреччини у вирішенні глобальних проблем.

"БРІКС не означає "геть від Європи"

Серед усіх країн НАТО саме Туреччина найбільше відкрито підтримує контакти з Путіним. Туреччина ж не лише важлива складова НАТО. Вона відповідає за оборону стратегічно важливого південно-східного флангу Альянсу та має другу за розмірами армію в НАТО. Протягом багатьох років президент Ердоган проводить дедалі більш незалежну зовнішню політику, спрямовану на посилення ролі Туреччини на світовій арені.

"Поглиблення відносин з Росією є лише частиною стратегії Туреччини щодо БРІКС. Саміт у Казані також пропонує можливість зустрітися з лідерами Китаю, Індії та тюркських республік - Узбекистану та Азербайджану, які тісно пов'язані з Туреччиною, щоб обговорити регіональні проєкти", - коментує, експерт з турецько-російських відносин і координатор проєктів Німецької служби академічних обмінів (DAAD) при Турецько-німецькому університеті в Стамбулі Заур Гасимов.

У промові перед своєю парламентською фракцією Ердоган нещодавно дав зрозуміти, яку зовнішню політику проводить Туреччина. Він наголосив, що з огляду на регіональну напруженість, у міжнародних відносинах необхідно зберігати баланс. Туреччина не відвернеться ні від Сходу, ні від Заходу, тому що такими є потреби країни.

Однак на Заході такий підхід критикують. Багато країн НАТО розглядають членство в БРІКС як потенційний конфлікт із принципами НАТО, оскільки БРІКС, особливо його провідних членів Росію та Китай, часто розглядають як противагу Заходу. Це викликає питання про сумісність членства в НАТО з можливим членством у БРІКС.

"Я б не сприймав можливе членство Туреччини в БРІКС як нібито переорієнтацію країни, так би мовити, "геть від Європи", - каже Заур Гасимов. БРІКС не є військовим альянсом, і увагу в ньому зосереджена переважно на банківському секторі. Крім того, в організації немає армії, не проводяться невійськові навчання. Тому зрозуміло, що Анкара хоче диверсифікувати свою зовнішню політику, перш за все зовнішньоекономічні відносини, вважає експерт.

Читайте також: Туреччина хоче вступити в БРІКС, бо розчарувалася у ЄС?

Недовіра до Заходу

Одним із центральних аргументів турецького уряду у пошуках альтернативних міжнародних платформ є те, що Туреччина десятиліттями безуспішно стукала в двері ЄС. Водночас важливість БРІКС, чиї члени-засновники, включаючи Росію, Китай та Індію, дедалі більше ставлять під сумнів західний світопорядок, - зростає. Ці зміни також відображаються на настроях у Туреччині, де також гучніше лунають сумніви щодо сили Заходу.

"Турецький уряд тепер постійно критикує Євросоюз, і навіть опозиція більше не захищає ЄС", - пояснює політолог з Університету Сабанджі у Стамбулі Берк Есен і додає, що навіть приналежність Туреччини до Заходу ставиться під сумнів дедалі частіше. З кінця 1990-х до середини 2000-х років у Туреччині переважало позитивне сприйняття ЄС. "Сьогодні підтримка ЄС значно впала", - каже Есен, а ставлення до США у Туреччині за ці роки стало навіть ще гіршим.

Туреччина сама по собі

За словами Есена, Туреччина перебуває у своєрідній "сірій зоні": той факт, що Анкара хоче приєднатися до альянсу БРІКС, "не слід тлумачити як автоматичну підтримку таких країн, як Росія чи Китай", підкреслює він. На відміну від деяких країн Східної Європи, які свідомо відвертаються від західного світу і зближуються з Росією, Туреччина дотримується іншої стратегії. Вона дедалі більше розвиває позицію, що покладатися має лише на себе. І це позиція, що базується на старій націоналістичній приказці: "Єдиний друг турка - це турок".

Читайте також: Туреччина в НАТО: непередбачуваний другий номер Альянсу

Росія має серед турків не найкращий імідж

Хоча уряд в Анкарі веде власну зовнішню політику, Росія серед турків особливою популярністю не користується. Згідно з даними 2022 року турецького Інституту дослідження громадської думки IstanPol, багато хто бачить Росію у міжнародному контексті "ворогом" Туреччини разом із такими країнами як США, Ізраїль та Греція.

Згідно з опитуванням стамбульського аналітичного центру EDAM, у 2018 році лише 27,4 відсотка турків висловлювалися за те, щоб залишитися в НАТО, тоді як у 2021 році їхня кількість зросла до 41,1 відсотка. За цей же період підтримка співпраці з Росією у сфері політики безпеки різко впала з 22,1 відсотка до лише двох відсотків.

Незважаючи на те, що Туреччина шукає нові можливості у зовнішній політиці, багато турків і надалі набагато більше зацікавлені Берліном та Лондоном, ніж Москвою чи Пекіном. За словами Берка Есена, це тому, що багато турків вважають Європу та Північну Америку кращими для навчання, працевлаштування чи еміграції, навіть якщо вони критично ставляться до політики, яку ці країни проводять щодо Туреччини.