У Європі розслідують дії "Газпрому" через дефіцит газу
20 січня 2022 р.
"Запаси газу в європейських ПСГ (підземних сховищах газу. - Ред.) перебувають на мінімальних для цього сезону рівнях за багаторічну історію спостережень", - вважав за потрібне повідомити днями російський концерн "Газпром". Чому в Європі склалася така несприятлива ситуація у підземних сховищах газу, найбільший постачальник блакитного палива на ринок Європи уточнювати не став.
Фатіх Біроль: Напівпорожні ПСГ у ЄС на тлі конфлікту довкола України
Натомість це зробив голова Міжнародної енергетичної агенції (МЕА) Фатіх Біроль. "Нинішній дефіцит у сховищах Європейського Союзу значною мірою виник через "Газпром". Приблизно половина цього дефіциту пов'язана з низьким рівнем запасів на об'єктах цієї компанії у ЄС, хоча вона контролює лише 10 відсотків сумарних потужностей ПСГ у ЄС", - заявив журналістам керівник цієї міжнародної організації зі штаб-квартирою в Парижі. МЕА створили індустріально розвинені країни як аналітичний та консультаційний орган у сфері енергетики.
Таким чином Фатіх Біроль фактично відповів і на інше питання, яке "Газпром" також не став порушувати у своєму повідомленні: а як російська держкорпорація виконує доручення поповнити запаси у своїх ПСГ у Німеччині й Австрії, яке їй дав Володимир Путін при включених телекамерах ще наприкінці жовтня? Минуло більше двох місяців, а вказівку явно не виконано.
Але президент РФ на це, схоже, й не розраховував. У будь-якому разі голова МЕА констатував, що "сьогоднішній низький обсяг поставок газу до Європи збігся в часі з загостренням геополітичної напруги навколо України". На думку Фатіха Біроля, Росія має технічні можливості щонайменше на третину збільшити забезпечення Європи газом, але не робить цього навіть за умов дуже високих цін, хоча водночас перевиконує свої контрактні зобов'язання щодо Китаю.
Висловлювання голови МЕА є доволі симптоматичними. Вони свідчать про те, що серед західних експертів та в політичних колах міцнішає переконання: актуальну гостру газову й загалом енергетичну кризу в Європі частково або навіть значним чином викликала Росія, й до того ж цілеспрямовано.
Читайте також: У Німеччині закликають використати "Північний потік-2" для тиску на Путіна
Єврокомісія чекає відповіді "Газпрому"
Такого висновку дійшов, якщо взяти один із останніх прикладів, і уряд Швеції. Йому, як і владі низки інших європейських країн, через різке зростання цін на енергію довелося відлити значну суму на субсидії для населення. "Шведські споживачі не повинні так сильно страждати внаслідок, зокрема, російської поведінки на європейському енергетичному ринку", - прокоментував це шведський міністр енергетики Хашаяр Фарманбар.
З'ясуванням того, наскільки виправданими є такі звинувачення чи підозри, займається тепер і Єврокомісія. "Ми розіслали запитання низці компаній-постачальників енергоресурсів. Багато хто надіслав нам відповіді. Але ми все ще чекаємо на відповідь, зокрема, від "Газпрому", - повідомила 13 січня на брифінгу в Брюсселі заступниця голови Єврокомісії (ЄК) Маргрете Вестагер.
На запитання, чи міг "Газпром" своїми діями спровокувати різке подорожчання газу в Європі, вона відповіла, що тема цін для ЄК є пріоритетною. "Коли компанія в умовах підвищення попиту обмежує постачання, це змушує замислитися. Таку поведінку рідко можна побачити на ринку", - наголосила Маргрете Вестагер. У минулому складі ЄК вона як єврокомісарка з питань конкуренції проводила дуже активну антимонопольну політику, за неї вона відповідає і на своїй новій посаді.
Читайте також: Єврокомісія запропонувала нові газові правила: як вони стосуються України
Мінімальний рівень запасів у газосховищах можуть закріпити законодавчо
Пресслужба "Газпрому" повідомила, що перебуває у контакті з ЄК і частину інформації вже надала. Якщо в ході розслідування буде виявлено порушення з боку якоїсь компанії, то, за словами Вестагер, ЄК може або домовитися з нею про шляхи вирішення проблем, що виникли, або накласти на неї штраф.
Ще один варіант запропонував Фатіх Біроль. Голова Міжнародного енергетичного агентства рекомендував змінити нормативні документи в Євросоюзі та "запровадити з метою забезпечення потреб кінцевих споживачів обов'язковий для всіх комерційних операторів мінімальний рівень заповнення сховищ".
Якщо країни Євросоюзу, у тому числі й Німеччина, прислухаються до цієї поради, то "Газпром" уже не зможе допустити такої ситуації, коли підземне сховище газу Rehden, яке належить "Газпрому" і є найбільшим у ФРН і в усьому ЄС, виявиться заповненим менш ніж на п'ять відсотків, як це сталося у вересні 2021 року. Тоді російській компанії доведеться підкоритися німецькому закону - а не чекати, поки Володимир Путін пізньої осені публічно дасть їй не дуже сувору вказівку почати нарешті закачувати газ до європейських газосховищ.