Україна й підсумки саміту НАТО: що критикують у Німеччині

"Якщо в Москви були побоювання, що НАТО відчинить двері Україні, тепер у Кремлі можуть більш-менш розслабитися - цього не сталося". Так розпочала випуск новин на телеканалі ZDF ведуча Марієтта Сломка (Marietta Slomka). За підсумками першого дня саміту НАТО у Вільнюсі вівторок, 11 липня, не приніс того, на що сподівалася Україна та багато країн альянсу.

Всупереч закликам президента України Володимира Зеленського, який приїхав до столиці Литви, лідери 31 країни не затвердили формального запрошення і тимчасових рамок вступу Києва до Північноатлантичного альянсу. Деякі країни, серед яких ЗМІ називають США та Німеччину, не підтримали цієї ідеї. У декларації країни НАТО знову підтвердили рішення саміту в Бухаресті у 2008 році про те, що Київ може стати членом альянсу, додавши, що це станеться тоді, коли у них буде єдина позиція з цього питання та будуть "виконані умови".

У заявах політиків правлячих у Німеччині партій та багатьох ЗМІ звучить приблизно таке центральне послання - мовляв, розчарування президента Зеленського зрозуміле, але, як сказав в інтерв'ю ZDF у середу вранці співголова політичної партії Союз-90/Зелені Омід Нуріпур (Omid Nouripur) "процедур потрібно дотримуватися". Іншими словами - серйозних знижок через війну у питанні прискореного чи спрощеного членства Києву чекати не варто. Нуріпур сподівається, що "незабаром після війни Україна стане членом НАТО".

Читайте також: Саміт НАТО: день розчарувань у Вільнюсі

Опозиція критикує рішення про підсумки першого дня саміту. Він увійде в історію через вступ Швеції, але і як саміт, на якому "втрачено історичний шанс" щодо України, сказав у вівторок увечері в ток-шоу Maischberger на телеканалі Das Erste депутат Бундестагу від партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) і колишній голова комітету із зовнішньої політики Норберт Реттґен (Norbert Röttgen). Про "втрачений історичний шанс швидко прийняти Україну в НАТО після війни" написав у Twitter і військовий експерт Карло Масала (Carlo Masala).

Опонент Реттґена на ток-шоу з правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) заперечив і нагадав про прагнення країн Заходу не допустити ескалації: "Треба уникнути світової війни". Штеґнер, однопартієць канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), також вважає, що "Швеція виконує всі умови прийняття до НАТО, а Україна - жодного". 

У експертному середовищі голосніше лунають голоси критиків підсумків саміту. "Ми іноді робимо вигляд, ніби йдеться про подачку чи послугу для України", - сказав в інтерв'ю тому ж ZDF політолог та експерт зі Східної Європи Ніко Ланґе (Nico Lange). За його словами, президент Зеленський "справедливо вказує на те, що йдеться про основні питання безпеки в Європі".

Який сигнал з Вільнюса для Росії?

У більш жорстких висловах проаналізувала ситуацію експертка у сфері безпекової політики Штефані Бабст (Stefanie Babst) в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk у середу вранці. Вона назвала підсумки саміту "стратегічно нульовими". За словами експертки, не було "політичної волі", і особливо "Німеччина та США хотіли уникнути формулювання, яке б виходило за межі бухарестської угоди".

Бабст, колишня співробітниця штабу НАТО, пояснює це "страхом можливої ескалації війни та, можливо, навіть прямої ескалації з Росією". Експертка вважає, що такі побоювання не виправдані, оскільки дії Росії з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року показали, що Москва уникала прямої конфронтації з НАТО. "Росія, президент Путін продовжує робити ставку на те, що ми, НАТО, хочемо спостерігати за подіями, підтримувати, але самі не втручатися, і він таким чином отримує свободу дій. На жаль, це сигнал із Вільнюса", - вважає Бабст.

Читайте також: Європейська преса про саміт НАТО: повторення помилок Бухареста-2008

"Розчарування Зеленського зрозуміле"

Думки у пресі розійшлися. Про загрозу ескалації пише видання Rhein-Neckar-Zeitung із Гейдельберґа: "Для України цю війну ще не виграно, а для Росії - не програно". Газета також критикує оголошене напередодні саміту НАТО рішення США передати Україні касетні боєприпаси.

"Хоча Україна мала очікувати відмови, розчарування президента Зеленського зрозуміле, - зазначає Reutlinger General-Anzeiger. - Його країна та громадяни платять величезну криваву ціну у боротьбі з Росією". Газета вважає, що, відкривши Україні перспективу членства в ЄС та НАТО, обидві організації "дали обіцянки, які вони не можуть виконати", і що "настав час бути чеснішими".

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) загалом задоволена результатом саміту, особливо зняттям претензій Туреччини щодо вступу до НАТО Швеції та затвердженням планів оборони Альянсу на випадок вторгнення Росії. Все це "має справити враження" на президента Росії Путіна, щодо якого коментатор FAZ використав слово Hasardeur (авантюрист, гравець). Він пише, що "розуміє" розчарування Зеленського, але вважає нерішучість США "з урахуванням неясних перспектив" виправданою. "Україні мало що дали б конкретні обіцянки, виконання яких не гарантоване", - підсумовує газета.