Україна на шляху до ЄС: доробити домашні завдання
8 листопада 2023 р.
"Чистий позитив", "велика та радісна подія", "історичний день", "блискучий прогрес" - такі епітети супроводжували рішення Єврокомісії рекомендувати державам Євросоюзу почати з Україною переговори про вступ до ЄС.
"Історія України та всієї Європи зробила правильний крок"
Офіційний Київ не приховує задоволення, адже спринтерський забіг, який розпочала Україна влітку 2022 року, ставши кандидатом у члени ЄС та отримавши до виконання сім основних рекомендацій, країна успішно подолала.
"Наша держава має бути у Євросоюзі. Українці на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у час повномасштабної війни ми дотримуємо свого слова, розвиваючи державні інституції. Всі необхідні рішення ухвалюємо", - заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи рішення Єврокомісії рекомендувати початок переговорів з Україною про членство в ЄС.
Як наголосив Зеленський, сьогодні історія України та всієї Європи зробила правильний крок. Він назвав рішення Єврокомісії чистим позитивом. "Попри всі складнощі рухаємося вперед і вже в грудні очікуємо на політичне рішення від Європейської ради", - сказав Зеленський у своєму відеозвернені.
Блискучий прогрес, але доробити домашні завдання треба
У Брюсселі 14-15 грудня має відбутися саміт країн-ЄС, де лідери всіх 27 країн мають одностайно підтримати початок переговорів про вступ України до Євросоюзу на основі звіту про досягнення країною прогресу, який Єврокомісія оприлюднила у середу, 8 листопада. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) вказує на те, що Україна виконала 90 відсотків з того, що їй рекомендувала Єврокомісія для початку переговорів про членство і це "блискучий прогрес" для країни, що воює.
"Головний прогрес був досягнутий (Україною. - Ред.) у конституційній реформі, реформі в сфері правосуддя, у відборі до Вищої ради правосуддя, в антикорупційних процесах, боротьбі з відмиванням грошей, були важливі заходи для обмеження впливу олігархів на громадське життя, новий закон про медіа, прогрес щодо національних меншин. Реформи, що залишились, виконуються, і це добре", - сказала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), на брифінгу в Брюсселі, коментуючи рішення Єврокомісії рекомендувати державам Євросоюзу розпочати з Україною переговори про вступ до ЄС.
Разом з тим, для затвердження державами ЄС так званої "переговорної рамки" - технічного документу, з якого власне й починаються перемовини - Київ має ще доробити свої домашні завдання. А саме, ухвалити закон про збільшення штатної чисельності НАБУ, виключити із закону про запобігання корупції положення, які обмежують повноваження НАЗК, прийняти закон, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами, як частину антиолігархічного плану дій та ухвалити рекомендації Венеційської комісії, пов'язані із законами про національні меншини, про державну мову, законами про медіа та про освіту.
Читайте також: Знижок на війну не буде? Німецькі експерти про шлях України до ЄС
Боротьба з корупцією залишається серед найголовніших завдань
"Переговорна рамка - це і є фактичне відкриття перемовин. І очевидно, аби їх відкрити Єврокомісія повинна включити процес скрінінгу й сформувати свою переговорну позицію", - прокоментувала в розмові з DW голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, цей час Україні потрібен, аби доробити свою роботу. "Кабмін зареєстрував законопроєкт, який стосується спроможності НАБУ. Але він ще не має висновків комітетів, і я сподіваюсь, що всі пріоритезують свої завдання і він буде розглянутий швидко. Що стосується інших речей, то вони ще мають бути обговорені й внесенні на розгляд Верховної Ради", - каже Климпуш-Цинцадзе.
Серед домашніх завдань України - продовження боротьби з корупцією, зокрема необхідно переглянути Кримінальний процесуальний кодекс і Кримінальний кодекс, щоб забезпечити більшу ефективність і результативність у справах про корупцію високопосадовців, наприклад шляхом запобігання процесуальним затягуванням. Йдеться про скасування так званих "правок Лозового", зауважують у Центрі протидії корупції.
"Депутати четвертий рік відмовляються скасувати ганебні "правки Лозового", щоб відмазувати "своїх" від корупції. Досі, у час війни, депутатам потрібен "магічний поштовх" від ЄС, щоб почати щось робити для країни", - сказав голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, слова якого цитують на сайті цієї організації. У Центрі протидії корупції застерігають, що внаслідок затягування зі скасуванням цих правок закритими можуть бути понад 30 проваджень щодо топкорупції зі збитками державі у понад 40 млрд гривень.
Читайте також: Не лише "Роттердам+": корупційні топсправи під загрозою закриття
Угорське питання може стати на заваді Україні в ЄС?
В української влади є не так багато часу, аби виправити все, на що їй вказала Єврокомісія. Урсула фон дер Ляєн повідомила, що звіт про прогрес України щодо втілення реформ Єврокомісія надасть у березні 2024 року. Україна, в свою чергу, має до грудневого саміту ЄС продемонструвати своє прагнення й далі рішуче провадити реформи.
Крім того, Києву необхідно також владнати деякі суперечки з окремими країнам-членами ЄС, зокрема з Угорщиною, яка напередодні заявила, що блокуватиме початок переговорів з Україною про вступ до ЄС доти, доки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови освіти для нацменшин. Проте Україна вже підготувалася до можливих заперечень Будапешту. Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляє, що Україна передала угорському уряду дорожню карту розв'язання питань, які їх цікавлять, щодо національної меншини.
"Для нас було важливо, щоб звіт був неупереджений, і щоб там не відчувався, скажімо так, "угорський слід", оскільки він має бути об'єктивним. І я хочу звернути увагу, що Європейська комісія у своєму звіті підтвердила прогрес України, підтвердила, що права національних меншин відповідають Копенгагенським критеріям, які виставляються країнам-членам Євросоюзу. Це дуже важливий сигнал для всіх інших країн-членів ЄС", - сказала вона в ефірі національного телемарафону в середу, 8 грудня.
Перед Україною на шляху до омріяних переговорів про членство може виникнути ще одна проблема, зокрема з польського боку. Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський в інтерв'ю полському радіо ZET заявив, що Україна має вирішити питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії, якщо прагне вступити до ЄС.
Не наробити помилок перед грудневим самітом ЄС
Перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий налаштований оптимістично. Він вважає, що, зважаючи на конструктив та готовність України виконувати рекомендації Єврокомісії на шляху до членства у ЄС, європейські та українські політики мають знайти компроміс, аби зняти заперечення країн-сусідів. Адже, на його думку, двосторонні політичні відносини окремих країн не повинні стати перепоною для інтеграції України в ЄС.
"Якщо наші сусідні країни будуть ставити прагнення України стати членом ЄС в залежність від двосторонніх політичних питань, то це недалекоглядно, тому що на шальках терезів стоять інтереси самого ЄС. І важливо не грузнути в з'ясуванні стосунків між собою, коли над всіма країнами нависли серйозніші загрози, й ключова загроза походить від агресії Росії", - сказав Солодкий в розмові з DW.
Він переконаний, що для України нині важливо до грудневого саміту не наробити помилок, не наухвалювати рішень, які б демонстрували відкат у плані реформ, а також треба довиконати ті домашні завдання, що містяться в рекомендаціях Єврокомісії з відкриття переговорів про членство України в ЄС.