Українізація культури: як працюватиме мовний закон

"Квитки від 40 до 400 гривень. Є дві вистави російською, одна українською", - оголошує репертуар на 16 липня касирка Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, що у центрі Києва. Більшість вистав тут російськомовні, але відповідно до мовного закону, тепер усі покази мають супроводжуватися перекладом українською. 

Технічна реалізація нових норм закону для багатьох театрів завдання не з простих - субтитрів чи звукового перекладу у цьому київському театрі поки не буде. "Усе як і раніше, російською. Це ж наче недавно лише такий закон ввели", - пояснює співробітниця.

Подібна ситуація і в кількох інших російськомовних театрах країни:в Одеському обласному академічному російському драматичному театрі касири поки не поінформовані про зміни у спектаклях. У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі DW повідомили, що готують субтитри, але вже для нового осіннього сезону.

Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" діє уже два роки, але окремі його норми набувають чинності поетапно. 16 липня 2021 року - як раз черговий етап, коли дія закону поширюється на низку сфер. Зокрема, це стаття 23 "Державна мова у сфері культури", яка передбачає обов'язкове використання української під час театральних вистав, концертів, розважальних шоу, у музеях та на виставках, під час туристичного обслуговування, у сфері кіно та книговидавництва.

"Звичайно, окремі індустрії переживають за свої інтереси, але закону два роки і ці норми були відомі давно", - наголосив у розмові з DW урядовий уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, здебільшого в Україні немає проблем з дією мовного закону, а більшість установ завчасно почали послуговуватися українською.

Читайте також: З російської на українську: як підготувалась школа у Львові?

Від субтитрів до україномовного контенту 

Так, за даними мовного омбудсмена, у Херсонській області ще у 2020 році 43 вистави були субтитровані або перекладені державною мовою. Переклад вистав пропонують і в низці столичних театрів. Однак є і такі, що поки не змінюють своєї політики. За його словами, багато в чому це залежить і від фінансування закладів. "Звичайно, вони (театри - Ред.) потребували би підтримки з боку державного і місцевих бюджетів. У тому числі, для технічного переоснащення та додаткового інформаційно-роз'яснювальної роботи для співробітників і громад", - каже Кремінь. 

Водночас мовного омбудсмена більше непокоїть ситуація із кіновиробниками. Як засвідчив аналіз секретаріату мовного омбудсмена, у червні 2021 року на п'яти найрейтинговіших телеканалах країни зі 43 серіалів російською демонструвалися 29. Тарас Кремінь сподівається, що мовний закон стимулюватиме створення більше стрічок українською. "23 стаття - це не тільки про фільми, а і взагалі про відеовиробництво, доступ до якого мають громадяни України", - звертає увагу омбудсмен.  

Натомість саме у представників кіноіндустрії виникло чи не найбільше претензій щодо мовного закону. Ще наприкінці травня представники низки медіагруп закликали депутатів відтермінувати через коронавірусну пандемію обов'язковий дубляж фільмів українською. Останніми днями у пресі спекулювали на темі можливих поправок до мовного закону. Однак нардепи відкликали їх і до голосування у парламенті не дійшло.

Загалом же, згідно з даними міністерства культури та інформаційної політики України, у 2020 році понад 95 відсотків екскурсій у країні уже проводилися українською. Також державною мовою здійснювалося майже 80 відсотків (13842) театральних вистав. А за даними Книжкової палати України, торік українською видано 87 відсотків загального накладу.

Українські видавці зобов'язані видавати державною мовою не менше 50 відсотків назв видань упродовж року. Не менше 50 відсотків книжок українською зобов'язані відтепер мати у своєму асортименті і кожна книгарня. Державна мова також має бути у всіх в музеях, галереях, а також на квитках, афішах і буклетах.

Читайте також: "Це катастрофа": дві третини серіалів на провідних каналах йдуть російською

Де ще обов'язкова українська? 

Водночас, за даними мовного омбудсмена, проблемними, з точки зору дотримання закону, залишаються розважальні та гумористичні шоу, серіали а також спортивна сфера.

Спортивні заходи в Україні також повинні проводитися лише державною мовою. Дискусія загострилася після виступу української збірної на чемпіонаті Європи з футболу. Зокрема, уболівальники гаряче обговорювали коментар російською мовою футболіста Артема Довбика. Після цього у мовного омбудсмена заявили, що коментарі чи пресконференції українських спортсменів та тренерів передовсім мають бути державною мовою. Такі рекомендації, за словами Тараса Кременя, надали і українським олімпійцям перед відльотом у Токіо на літні ігри.

Відповідно до мовного закону, використання української уже є обов'язковим для роботи держслужбовців, освітян, правоохоронців. Державна мова має звучати у транспорті, на вивісках, оголошеннях, рекламних матеріалах, у сфері послуг. З 16 липня лише українською повинні проводитися екскурсії (за винятком іноземців), при чому установами усіх форм власності.

Інформаційні матеріали уже змінюють і в київському театрі російської драми. "У нас основна друкована продукція - всі афіші і реклама - українською, але програмки вистав були зроблені російською. Тому ми туди робимо теж вкладки, де буде зміст вистави і дійові особи українською мовою", - пояснює заступник директора театру імені Лесі Українки Валентин Макаренко. За його словами, у театрі вирішили поки не робити титрів або звукового перекладу, аби не відволікати глядача від сцени. Натомість усім охочим напередодні вистави безкоштовно роздаватимуть короткий зміст вистави українською, запевняють в адміністрації театру.