В Нігері делегація ECOWAS провела перемовини з лідером хунти

Делегація економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS) провела в Нігері переговори з лідером хунти Абдурахманом Чіані, а також зустрілася з поваленим президентом Мохамедом Базумом. Про це пише у суботу, 19 серпня, агенція Reuters із посиланням на речника президента Нігерії.

Делегацію ECOWAS очолив колишній військовий лідер Нігерії Абдулсалам Абубакар. Також до неї увійшов генеральний секретар ECOWAS Омар Турей. Згодом речник президента Нігерії опублікував у соцмережі X, раніше відомій як Twitter, фото з зустрічі з Базумом.

Те, що лідери перевороту прийняли делегацію ECOWAS, свідчить про потенційну готовність до переговорів, адже попередні місії блоку були відхилені, зауважує Reuters. Це сталося після того, як у п’ятницю ECOWAS заявив про готовність почати військову операцію в Нігері для повалення путчистів і відновлення конституційного ладу в цій країні. Водночас там пообіцяли, що якщо військова хунта Нігеру продемонструє відкритість до мирного розв'язання, то ECOWAS відмовиться від збройного вторгнення.

Путч у Нігері

26 липня президентська гвардія Нігеру затримала главу держави Мохамеда Базума та заблокувала його палац в Ніамеї. Через два дні новим лідером країни проголосив себе 62-річний командувач гвардії генерал Абдурахман Чіані. Путч він обґрунтував погіршенням ситуації з безпекою в Нігері. Згодом хунта закрила повітряний простір Нігеру та пообіцяла захищати країну від будь-якого іноземного нападу.

Невдовзі після перевороту ECOWAS запровадив санкції щодо військової хунти і зажадав негайного повернення до конституційного ладу. Країни-члени організації також вирішили активувати резервні сили на випадок можливого воєнного втручання в Нігер. 

Читайте також: Путч у Нігері: новий осередок конфлікту РФ із Заходом?

Попри те, що Нігер є однією з найбідніших країн світу, він має стратегічне значення як виробник урану, важливого матеріалу для ядерної енергетики. До перевороту країна також була важливим союзником Заходу в регіоні, де інші країни виступили проти колишньої колоніальної Франції на користь більш тісних зв’язків з Росією.