В ООН заснували день пам'яті про геноцид у Сребрениці
23 травня 2024 р.
Генеральна Асамблея ООН проголосувала за заснування щорічного дня пам'яті про геноцид 1995 року у Сребрениці. Резолюцію, ухвалену на засіданні у Нью-Йорку у четвер, 23 травня, підготували Німеччина та Руанда - країни, чия історія пов'язана з геноцидом у XX столітті. 84 країни-члени проголосували "за", 19 - "проти", 68 - утрималися.
Міжнародний день пам'яті про геноцид у Сребрениці відзначатиметься 11 липня з 2025 року. "Наша ініціатива полягає у вшануванні пам'яті жертв і підтримці тих, хто вижив і продовжує жити зі шрамами того фатального часу", - сказала постійна представниця Німеччини при ООН Антьє Леендерце (Antje Lendertse).
Читайте також: Катерина Бабкіна: Минуле нашого майбутнього
Протест Сербії
Втім, делегація Сербії заявила, що це рішення розділить регіон і встановить "ієрархію серед жертв війни". Уряд Сербії назвав це рішення спробою звинуватити сербів. Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич пообіцяв "захистити нашу країну та наш народ від довгострокової стигматизації".
За кілька годин до голосування на генасамблеї ООН по всій Сербії на знак протесту дзвонили дзвони православних церков, а сама церква заявила про "хибні та несправедливі звинувачення, з якими вона стикається в ООН".
Читайте також: Різанина у Сребрениці: як серби уживаються з терміном "геноцид"
Приєдналися до позиції Сербії також Китай, Росія та Угорщина, виступивши проти резолюції.
Геноцид мусульман у Сребрениці
11 липня 1995 року, під час балканських воєн, які тривали з 1991 року, сили боснійських сербів захопили Сребреницю - на той час анклав, який перебував під захистом ООН. Наступними днями боснійські серби убили близько восьми тисяч мусульманських чоловіків та підлітків.
Міжнародні суди кваліфікували розправу боснійсько-сербських солдатів над більш ніж вісьмома тисячами мусульманських чоловіків у Сребрениці у 1995 році як геноцид. Боснійсько-сербського лідера Радована Караджича та його командувача збройними формуваннями Ратко Младіча засудили до довічного позбавлення волі насамперед через Сребреницю.
Загалом за час війни загинули від 100 тисяч до 200 тисяч людей.