Дедалі більше українців хочуть жорсткішого підходу до УПЦ МП

В Україні зростає кількість прихильників запровадження державного контролю за діяльністю Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). На це вказують оприлюднені в четвер, 15 червня, результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 25 травня по 5 червня.

"За результатами опитування з 78 відсотків у грудні 2022 року до 85 відсотків зараз стало більше українців, які вважають, що держава так чи інакше має втрутитися в діяльність УПЦ МП. Зокрема, з 54 до 66 відсотків стало більше тих, хто вважає, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні. Ще 19 відсотків виступають за дещо "м'якший" підхід, що не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду (у грудні 2022 року - 24 відсотків). Водночас з 12 до 6 відсотків стало менше респондентів, на думку яких нічого не варто робити й не варто втручатися у справи УПЦ МП, а розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень", - зазначають соціологи.

Читайте також: Суд відмовив УПЦ МП у здійсненні богослужінь у храмах Верхньої Лаври - мінкульт

Найбільше проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ МП підтримують респонденти на Заході та в Центрі України - до 88 відсотків, а найменше на Сході - до 76 відсотків, кажуть у КМІС. "На Півдні й Сході трохи менше тих, хто виступає за повну заборону (58 і 50 відсотків). Утім, навіть на Півдні й Сході є тенденція до більш жорсткого ставлення. Так, на Півдні з 48 до 58 відсотків, а Сході з 41 до 50 відсотків стало більше тих, хто підтримує повну заборону церкви", - зауважують дослідники громадської думки.

Соціологи визнають, що на зростання негативного ставлення до діяльності УПЦ МП в Україні вплинули резонансні справи проти кліриків цієї церковної структури.

УПЦ МП не переконала, що справді розірвала з РПЦ

Як зазначає заступник директора КМІС Антон Грушецький, "ріст підтримки повної заборони УПЦ МП свідчить, що в останніх гострих протистояннях (наприклад, Києво-Печерська лавра) більш переконливими для громадськості були аргументи критиків цієї церкви".

"Нездатність "на практиці" довести справжність розриву з Російською православною церквою (РПЦ), "наслідки" діяльності в Києво-Печерській лаврі, млява або просто відсутня реакція на своїх священнослужителів-зрадників та безпорадна тиша у відповідь на анексію своїх єпархій, як-от Бердянської, тільки кристалізують негативне ставлення до церкви", - додає Грушецький.

Опитування проводили телефоном. У рамках дослідження опитали 1029 повнолітніх респондентів на всій території України, що станом на 24 лютого 2022 року перебували під контролем української влади. Громадяни, які під час війни виїхали за кордон, у дослідженні участі не брали.