Відкриття КПВВ на Сході України: перспективи поки туманні

Христині В. (ім'я змінене) конче необхідно потрапити на неконтрольовану територію на Донбасі. Ще з квітня вона чекала на можливість дістатись до Антрацита, де її семирічного сина доглядає її тітка. "Наприкінці зими я втратила в Києві роботу, і вже не могла належно забезпечувати дитину, тож довелось відвезти її до родички, а самій якось перебиватись в столиці. Втім, у 72-річної тітки у квітні стався інсульт, а через закриті пункти пропуску я не могла нічого зробити", - розповідає Христина DW телефоном.

Вона, як і десятки інших людей, 10 червня була на КПВВ "Мар'їнка" - українська влада оголосила, що з цього дня з 11 до 14 години буде частково відновлений пропуск осіб та транспортних засобів через лінію розмежування. Втім, потрапити на неконтрольовану територію їй не вдалось. І не вдається досі.

Перетин лінії розмежування блокують самопроголошені республіки

"Робота відкритих пунктів пропуску "Станиця Луганська" (пішохідний) та "Мар'їнка" у зоні проведення операції Об'єднаних сил (ООС) блокується неконтрольованою стороною", - ідеться у повідомленні міністерства внутрішніх справ України. Ввечері 11 червня там повідомили, що за день українські прикордонники через обидва контрольно-пропускних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) пропустили семеро осіб. Однак перетин лінії розмежування цим людям заблокували з того боку. Усім їм, а також деяким з тих, кого оформили напередодні, довелось повернутись. За інформацією DW, 10 червня перетнути лінію розмежування вдалося кільком особам на КПВВ "Станиця Луганська" - ці люди супроводжували труну з померлим родичем. 

Як пояснюють громадські спостерігачі, люди були змушені повернутися, бо наразилися з того боку на шереги протитанкових загороджень. "А на тому боці наші джерела повідомили, що бойовики просто розігнали людей, котрі зібралися там у сподіванні виїхати на неокуповану територію", - розповіла DW координаторка "гарячої лінії" правозахисної організації "Донбас SOS" Віолета Артемчук.

Нині перетнути лінію розмежування прагнуть не тисячі людей, як це було до запровадження обмежень, пов'язаних з поширенням коронавірусу, а тільки ті, які мають дуже вагомі причини. З контрольованої території до Донецька хоче потрапити, наприклад, Василь Д. - там мешкає його мати похилого віку, яка має онкологічне захворювання і терміново потребує хіміотерапії, яку планувалось зробити їй ще у березні. "Я мушу її забрати, бо сама вона уже не дістанеться сюди, щоб отримати допомогу", - пояснює DW Василь.

Читайте також: Чи загальмує коронавірус процес у справі про збитий "Боїнг"?

З боку самопроголошених республік потрапити на контрольовану територію ймовірно хочуть більше людей. Для організації видачі соціальних виплат та допомог біля лінії розмежування український "Ощадбанк" уже навіть розгорнув кілька пересувних мобільних підрозділів банку на базі автомобілів КРАЗ.

Чекати на "старт-2"

Втім, коли рух на лінії розмежування відновиться, незрозуміло. Самопроголошені республіки пояснюють блокування роботи пунктів пропуску тим, що в Україні високий рівень захворюваності на COVID-19. За повідомленням російської агенції "Інтерфакс" від вечора 11 червня, "влада" самопроголошеної "ЛНР" хоче відновити пропуск людей "за підготовленими списками та в обмеженій кількості", причому відповідні заходи запроваджуватимуться ніби поетапно. Бо кількість формуватиметься щоденно, щоб не перевищувати розумне навантаження на медичні заклади, пише "Інтерфакс". Щодо намірів бойовиків у "ДНР" - інформації у відкритих джерелах немає взагалі.

Громадські спостерігачі за ситуацією на КПВВ сподіваються, що відповідні домовленості можуть бути досягнуті з бойовиками на засіданнітристоронньої контактної групи в Мінську. Утім, те, що мало відбутись в режимі відеоконференції 11 червня, з технічних причин відклали на 15 червня. "Подивимося, чи буде "старт-2" найближчими днями більш успішним. Але стабільного поновлення роботи закритих на час карантину КПВВ бодай в скороченому режимі очікуємо не раніше наступного тижня", - сказала DW Артемчук.

Коли КПВВ запрацюють...

Водночас вона звертає увагу на низку інших проблем, які можуть виникнути у людей, якщо КПВВ таки запрацюють.

Так, згідно з наказом командувача ООС та з умовами на перетин, які висувають прикордонники, "пріоритет надаватиметься громадянам, які прямують з причин соціально-гуманітарного характеру за наявністю підтверджуючих документів, та особам, які їдуть для складання ЗНО". Правозахисники звертають увагу, що жодного переліку згаданих "причин соціально-гуманітарного характеру" не існує, що може мати наслідком непорозуміння на КПВВ.

Крім того, українське міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило про умови в'їзду на контрольовану Києвом територію. Серед них - безконтактний скринінг температури тіла, опитування щодо контактування з хворими на COVID-19 та зобов'язання двотижневої обсервації чи самоізоляції прибулих осіб.

Адвокаційна менеджерка київського Центру прав людини ZMINA Альона Луньова сказала DW, що до початку роботи КПВВ неможливо оцінити дотримання медичних протоколів, які б мінімізували ризик зараження коронавірусом на КПВВ. Однак низка правозахисних організацій виробила рекомендації, як уникнути надмірного скупчення людей і організувати перебування прибулих з неконтрольованих територій на обсервації. За словами правозахисниці, найближчими днями очікується скасування вимоги добровільної обсервації та заміна її зобов'язанням самоізоляції з використанням єдиного електронного сервісу "Дій вдома".

Ще однією з проблем, є сама умова перетину лінії розмежування з обов'язковою обсервацією чи самоізоляцією на два тижні для тих осіб, які виїжджають на підконтрольну територію на один-два дні для оформлення документів чи отримання пенсій. "Самоізоляція для тих, хто подорожує лише на один день має бути скасована. Але якщо КПВВ працюватимуть лише три години, людина не зможе виїхати і повернутися за цей час, тому слід подовжити мінімальний термін перебування до двох днів", - сказала Луньова.