Війна РФ проти України: як розслідують воєнні злочини

У Гаазі наприкінці червня запрацює Міжнародний центр переслідування злочину агресії. Поки що це буде базова структура, а повноцінно центр почне функціонувати до кінця 2023 року. Про це повідомив єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс 26 квітня під час слухань у Європарламенті щодо розслідування воєнних злочинів в Україні. У Гаазі працюватимуть прокурори з країн Об'єднаної слідчої групи (JIT) - України, Польщі, Литви, Естонії, Латвії, Словаччини та Румунії, а нещодавно США повідомили, що мають намір відправити до міжнародного центру і свого прокурора.

Тим часом Міжнародний кримінальний суд (МКС) відкриває офіс слідчого в Києві, і туди вже прибуває персонал. Старший радник прокурора МКС Томас Лінч висловив сподівання, що співробітників буде щонайменше двадцять. Він додав, що для його суду це новий режим роботи, який мають запровадити й в інших країнах.

Читайте також: Довгі руки Гааги: як суди переслідуватимуть за війну РФ в Україні

Крім того, до середини року вже повністю функціонуватиме база даних Євроюсту для зберігання доказів воєнних злочинів, скоєних під час російської збройної агресії в Україні, повідомив Рейндерс. Інформацію до неї вже внесли шість країн, ще кілька пообіцяли приєднатися до ініціативи найближчим часом.

Для координації численних слідчих та судових ініціатив у березні було створено діалогову групу, яку ведуть Україна, Нідерланди та МКС.

А Об'єднана слідча група тим часом взяла на себе ще одне зобов'язання: вона розслідуватиме не лише ймовірні воєнні злочини, скоєні в Україні, а й злочин геноциду.

Злочин геноциду в Україні

На сьогодні найкраще задокументований злочин проти людяності, вчинений РФ в Україні, - це депортація українських дітей, заявила координаторка Європарламенту з прав дітей Ева Копач, яка нещодавно повернулася з Києва. Вона повідомила, що зараз ідентифіковано 16 тисяч викрадених Росією дітей, особи ще 200 тисяч поки не встановлені.

Своєю чергою заступник генпрокурора Румунії Кетелін-Андрей Попеску розповів євродепутатам, що в його країні перебувають 625 переміщених українських дітей. На підставі підозри у скоєнні геноциду слідчі вивчають медичні карти дітей, госпіталізованих у місті Ясси, та мають намір передати дані до МКС. "Переміщення такої великої кількості дітей у пошуках термінової допомоги та першої медичної допомоги є вказівкою на скоєння злочину геноциду", - резюмував Попеску.

Елементами злочину геноциду депортацію дітей з України та їхню насильницьку "русифікацію" 27 квітня визнала і Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ).

Спецтрибунал для вищого керівництва РФ

За словами єврокомісара Рейндерса, думки про те, яким має бути трибунал щодо злочину агресії проти України, у світовій спільноті, як і раніше, розходяться. При цьому раніше високопосадовець Європейського Союзу повідомив, що Брюссель та країни G7 схиляються до гібридного трибуналу з міжнародними суддями на основі української юрисдикції та міжнародного права.

А поки що триває робота над завершенням першої стадії: Міжнародний центр із переслідування злочину агресії в Україні стане місцем збору доказів для майбутнього трибуналу, тоді як Київ та його союзники домагатимуться широкої міжнародної підтримки для його створення, зокрема в ООН.

Одного дня президент РФ Володимир Путін постане перед судом, заявив заступник голови підкомітету Європарламенту з прав людини Бернард Гетта. "Ми маємо відновити принцип закону на міжнародній арені, - закликав він. - Євросоюз - це захисний бункер для верховенства закону та прав людини. Саме ми маємо відновити законність, зібрати докази, і дуже скоро ми ухвалимо вирок Путіну".

Зробити трибунал глобальним

У зусиллях із притягнення Росії до відповідальності беруть участь одні й ті самі країни, зазначила членкиня парламентського комітету громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Марина Кальюранд. "Якщо ми хочемо, щоб трибунал був глобальним, нам потрібна підтримка інших країн", - заявила вона, додавши, що це мають бути країни "глобального півдня" - Африки, Латинської Америки, "інакше ми матимемо суд ЄС і НАТО".

У відповідь віцепрезидентка Євроюсту Маргарита Шнютіте-Даугелієне запевнила, що юридичне відомство ЄС дуже тісно співпрацює з третіми країнами. Крім того, Євроюст очікує, що внесок у Міжнародний центр із переслідування злочину агресії буде глобальним: не лише США, а й низка інших країн уже виявили бажання надіслати прокурорів та експертів у галузі міжнародного права.

Читайте також: МВС ФРН отримало 337 повідомлень про ймовірні воєнні злочини в Україні

"Розчарування, яке нам часто висловлюють країни "глобального півдня", полягає не у тому, що вони не підтримують наші зусилля щодо України, - каже старший радник прокурора МКС Томас Лінч, - а у тому, що вони бачать солідарність, підтримку та відданість, коли йдеться про Україну, але не завжди бачать це в інших ситуаціях".

Він закликав скористатися потужним імпульсом, який виник як наслідок війни в Україні, та застосовувати його до інших ситуацій у світі. Євроюсту та генпрокуратурі України слід і надалі вести діалог та взаємодіяти зі світовою спільнотою. "Нам потрібно стати кращими, інакше ми ризикуємо, що це сприйматиметься як євроцентричний підхід до справедливості, хоча це не так", - сказав Лінч, нагадавши, що в МКС беруть участь 123 держави.

Розслідування в окремих країнах

"24 держави розслідують злочини, скоєні в Україні, в рамках національних юрисдикцій. Це історично безпрецедентне число, і це саме собою вже є свідченням", - заявив генпрокурор України Андрій Костін.

З них 16 - країни Євросоюзу. У Румунії, приміром, розслідування націлене на злочини проти людяності, які підпадають під національну юрисдикцію. З початку повномасштабного російського вторгнення на територію країни в'їхали близько чотирьох мільйонів українців, проте офіційно в Румунії зараз лише 4000 українських біженців, повідомив заступник генпрокурора Кетелін-Андрій Попеску. За його словами, головне завдання - виявлення потенційних свідків.

Досі прокурорам вдалося знайти 133 громадян України, які отримали тілесні ушкодження - у деяких поранення від пострілів і вибухів. Для цього довелося звернутися до баз даних румунських лікарень, особливо на кордонах з Україною та Молдовою. Але лише частину цих українців слідчим вдалося допитати у кримінальній справі: багато хто вже виїхав, деякі не хочуть давати свідчення, оскільки це може їх травмувати, або відчувають, що можуть зіткнутися з погрозами. Крім того, заважає мовний бар'єр. Румунська влада закликає всіх потенційних свідків та потерпілих на території їхньої країни заповнити формуляр українською, англійською чи румунською мовою на сайті генпрокуратури.

Російська агресія призвела до безпрецедентної кількості міжнародних злочинів, констатував Костін. Він наголосив, що робота щодо розслідування та судового переслідування ведеться з першого дня повномасштабної війни: відтоді виявлено 311 підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів, з них 153 притягнуто до кримінальної відповідальності, а 32 воєнних злочинців засуджено в українських судах.