1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

VW та Adidas відкинули претензії щодо діяльності у Криму

4 січня 2018 р.

Німецькі концерни Volkswagen та Adidas у відповідях на запит DW відкинули претензії щодо роботи своїх рітейлерів у Криму. З критикою на їхню адресу виступив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

https://p.dw.com/p/2qMg0
VW Volkswagen - Neuwagen
Фото: picture alliance/dpa/A. Rain

Німецькі концерни Volkswagen та Adidas відкинули претензії до роботи своїх рітейлерів в анексованому Росією Криму. "Звісно, бренди концерну Volkswagen дотримуються санкцій та виконують ухвалені рішення. Протилежні оцінки викликають у нас подив". Так у прес-службі німецького автовиробника Volkswagen у четвер, 4 січня, відповіли на запит DW з проханням прокоментувати заяви міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про роботу в анексованому Росією Криму, виголошені ним напередодні.

Ще більш лаконічною була відповідь іншої німецької фірми, згаданої главою українського МЗС. "Adidas в принципі дотримується чинного законодавства", - повідомили у прес-службі спортивного концерну.

Критика від Клімкіна пролунала ввечері у середу під час прес-конференції з його німецьким колегою Зіґмаром Ґабріелем(Sigmar Gabriel). "Зараз є, звичайно, компанії, які дозволяють своїм рітейлерам, як от Volkswagen чи Adidas, Крим зараховувати до території Росії. Ми їх безумовно дістанемо не тільки політичними, але й юридичними методами", - цитує Клімкіна агенція "Українські новини". DW звернулась до МЗС України з проханням пояснити слова міністра, однак відповіді наразі не отримала.

Магазини у Криму

Українське міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб у грудні 2017 року повідомило про виявлені факти роботи німецьких компаній у Криму - поштового оператора DHL Express, а також спортивних концернів Adidas і Puma. Наприклад, на сайті Adidas вказані адреси офіційних магазинів у Криму. При цьому про приналежність півострова конкретній країні не зазначається.

Міністерство у Києві вважає, що це "суперечить політиці невизнання", передбаченій ухваленою у березні 2014 року резолюцією Генеральної асамблеї ООН, а також санкціями з боку Європейського Союзу. У грудні 2017 року ЄС продовжив дію економічних санкцій щодо Росії ще на півроку - до липня 2018-го.

Економіка по-кримськи: спершу анексували, потім розікрали (03.01.2018)