Wirecard: фінансовий скандал в Німеччині дійшов до суду
8 грудня 2022 р.У Мюнхені в четвер, 8 грудня, розпочався судовий процес у справі, в центрі якої - один із найгучніших економічних скандалів століття у Німеччині. Прокуратура баварської столиці звинувачує громадянина Австрії і колишнього шефа концерну Wirecard Маркуса Брауна (Markus Braun), що збанкрутів, разом з іншими колишніми топ-менеджерами в шахрайстві, підробці звітності та розкраданні коштів концерну.
Одночасно тисячі акціонерів і клієнтів втратили в цілому 20 мільярдів євро - так оцінювали Wirecard до раптового банкрутства, не зважаючи вже на зниклі мільярди з рахунків самої компанії. Банкрутство Wirecard стало одним із найгучніших економічних скандалів в історії Німеччини за останні 80 років. Колишня канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) та її тодішній заступник та голова мінфіну, а нині канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) були змушені давати свідчення в рамках парламентського розслідування цієї гучної справи.
Ключовий обвинувачений переховується в Росії
Wirecard буквально за кілька років встиг увійти до еліти німецького бізнесу, щоб не лише дозволити ще швидше перетворити на пил мільярди євро, а й розчинитися своїм керівникам: один із обвинувачених вважається мертвим, хоча тіла ніхто не бачив; другий ключовий обвинувачений, окрім Маркуса Брауна, переховується в Росії і, ймовірно, вже має російський паспорт. Йдеться про колишнього члена ради директорів Wirecard Яна Марсалека, австрійця, якого підозрюють не лише у махінаціях на мільярди євро, а й у зв'язках з російськими спецслужбами.
Марсалек вів активне друге життя, окрім роботи в концерні, і мав "контакти з російськими спецслужбами, які допомогли йому і у втечі, і в тому, щоб піти на дно" - такого висновку дійшов комітет Бундестагу, який розслідував шахрайство в компанії Wirecard. Марсалек у приватних розмовах вихвалявся перед співрозмовниками доступом до секретних даних австрійської спецслужби BVT - слідство в Австрії дійшло висновку, що знайомі з BVT і допомогли йому втекти.
Німецька газета Bild стверджує, що владі ФРН відома й адреса проживання менеджера-втікача в Москві, при цьому житло Марсалек знайшов за допомогою ФСБ РФ, повідомляло видання. Органи юстиції ФРН підтвердили, що цього року вже вимагали від Росії видачі Яна Марсалека, але шанси на те, що це станеться, за оцінкою експертів, є невеликими.
Браун всю провину звалює на Марсалека
Серед тих, хто все ж таки, крім ексглави Wirecard Маркуса Брауна, опинився на лаві підсудних, - головний бухгалтер концерну Штефан фон Е. (Stephan von E.), а також ще один менеджер і головний свідок звинувачення Олівер Белленгаус (Oliver Bellenhaus) . Зоряний адвокат Брауна Альфред Дірламм (Alfred Dierlamm) сподівається переконати суддів у тому, що його підзахисний був лише жертвою Марсалека і не знав про махінації за його спиною. Белленгаус, як сподівається сторона звинувачення, допоможе спростувати головну лінію захисту.
На махінації припадало приблизно 70 відсотків обороту концерну, зазначають оглядачі. Звинувачення має намір також навести докази в суді про те, що у Wirecard просто вигадували транзакції, щоб підвищити оборот концерну, виводили сотні мільйонів євро та доларів на рахунки підставних компаній у країнах Азії. Тож адвокатам навряд чи вдасться переконати суд у тому, що Браун "був найнаївнішим чи найдурнішим CEO всіх часів і народів" - як жартома про стратегію захисту пишуть у деяких німецьких ЗМІ.
Німецькі відомства роками заплющували очі на проблеми у Wirecard
Скандал навколо махінацій у Wirecard кинув тінь на різні німецькі владні відомства, які роками ігнорували тривожні сигнали. Журналісти, незалежні біржові аналітики ще з 2015-2016 років попереджали про те, що балансова звітність Wirecard не в порядку, але це не завадило компанії у 2018 році увійти до елітного біржового індексу DAX.
На проблеми вказували і слідчі зі США. Але керівництву концерну щоразу вдавалося виходити сухими з води, пояснюючи нестиковки тим, що аналітики чи журналісти, мовляв, не вміють читати балансову звітність такої високотехнологічної компанії як Wirecard - вона надавала послуги платіжної онлайн-системи.
У Бундестазі представили доповідь у справі про банкрутство Wirecard
Ні німецька поліція, ні прокуратура, ні Федеральне відомство з нагляду за фінансовим сектором (BaFin) не хотіли звертати увагу на повідомлення про правопорушення у концерні. Більше того, 2019 року прокуратура Баварії попросила BaFin дати команду біржовим майданчикам зупинити торги акціями компанії з метою гри на зниження після чергового викриття з боку журналістів. Це було зроблено саме на користь менеджменту, переконаний колишній депутат Бундестагу Фабіо де Мазі (Fabio de Masi), який був членом контрольного комітету з розслідування скандалу з Wirecard.
"Роль прокуратури сама собою скандальна. Прокурори на основі дикої теорії змови, що, мовляв, журналісти Bloomberg (мається на увазі розслідування газети Financial Times. - Ред.) хотіли шантажувати компанію, запровадили заборону на гру на зниження. А потім ще прокуратура дозволила Яну Марсалеку втекти з Німеччини, хоча на той момент вони вже три дні знали, що на рахунках Wirecard бракує 3-х мільярдів євро", - йдеться у письмовій відповіді де Мазі, отриманій DW.
Скандал навколо Wirecard: глава наглядового відомства ФРН йде у відставку
У підземному приміщенні без вікон у будівлі в'язниці Штадельхайм
Справді, кримінальну справу проти менеджменту Wirecard порушили у Мюнхені лише після того, як концерн оголосив про банкрутство. Вважається, що саме через допущені раніше помилки розслідування було особливо масштабним: цією справою займалися відразу п'ять слідчих, які опитали 450 свідків, перевірили транзакції за 1100 банківськими рахунками, звернулися по юридичну допомогу до 25 країн і зібрали загалом 42 терабайти інформації у справі.
Судовий процес у справі Wirecard пройде не у звичайній залі мюнхенського суду, а у підземному приміщенні без вікон у будівлі в'язниці Штадельхайм. Головуючий суддя Маркус Федіш (Markus Födisch) поки що призначив сто судових засідань - спостерігачі впевнені, що й цієї кількості не вистачить. Маркусу Брауну загрожує за кожним епізодом звинувачення до десяти років позбавлення волі.