Як Зеленський виступав перед депутатами Бундестагу
17 березня 2022 р.
Відеозвернення українського президента до депутатів німецького Бундестагу було заплановано на дев'яту ранку в четвер, 17 березня. На цей час зала пленарних засідань була вже повна. Причому якщо через коронавірусні обмеження зазвичай до зали приходять не всі депутати, і розсаджуються вони розосереджено, залишаючи між собою вільні крісла, то цього разу вони зімкнули лави. Вільних місць майже не лишилося. Але о дев'ятій ранку Володимир Зеленський на двох плазмах по обидва боки від президії не з'явився.
Як пояснила Катрін Ґерінґ-Еккардт (Katrin Göring-Eckardt), яка головувала на засіданні, із фракції Зелених, Київ у цей момент знову бомбардували, причому поруч із резиденцією глави держави, тому вчасно встановити відеозв'язок виявилося неможливим. Коли нарешті Зеленський з'явився на екранах, депутати довго стоячи аплодували президентові України.
Захід не зумів запобігти вторгненню Росії в Україну
Звертаючись до Зеленського, Ґерінґ-Еккардт заявила: "Ваша країна обрала для себе демократію, і саме це лякає Володимира Путіна. Він намагається відмовити вашій країні у власній історії, власній ідентичності, праві на існування. Але зі своєю витівкою він уже зазнав краху".
Зеленський не став робити довгих вступів. Уже на другій хвилині свого відеозвернення він заявив, що багато заходів, вжитих Німеччиною на підтримку України, запізнилися, а введені Євросоюзом санкції виявилися недостатніми, щоб зупинити війну. З докором сказав він і про те, що "багато німецьких фірм, як і раніше, ведуть бізнес у Росії, в країні, яка вас просто використовує, щоб фінансувати війну".
Зеленський нагадав, що Київ вже дуже давно переконував німецьку сторону в тому, що газопровід "Північний потік-2" - це зброя Кремля, це підготовка до великої війни. "А нам весь час відповідали: це, мовляв, тільки економіка, економіка, економіка. А насправді це був цемент для нової стіни, що відокремлює вільні країни від невільних", - зазначив президент України, який наперед просив Німеччину та інші країни ЄС запровадити превентивні санкції проти потенційного агресора. Країна за океаном виявилася нам ближчою, гірко додав Зеленський, маючи на увазі жорстку позицію президента США щодо "Північного потоку-2".
Україні потрібна додаткова допомога, а Німеччині - роль лідера
Розповідаючи про масовані російські бомбардування українських міст, облогу та обстріли Маріуполя, театру та пологових будинків, Зеленський запропонував звести повітряний міст для евакуації мирних жителів, що стало б можливим у разі встановлення над Україною безпольотної зони. Як приклад він навів повітряний міст, створений західними союзниками у 1948 році для постачання блокованого радянськими військами Берліна, який став можливим тому, що повітряний простір був безпечним.
"Політики Німеччини, німецький народ, я дякую кожному, хто нас підтримує, - говорив Зеленський, - простим людям, які допомагають українським біженцям, журналістам, які чесно роблять свою роботу і показують все те зло, яке нам завдає Росія, німецьким бізнесменам, які поставили мораль вище комерційних інтересів, політикам, готовим не вагаючись відключити Росію від SWIFT і які розуміють необхідність ембарго (на імпорт російських енергоносіїв. - Ред.)". Але, продовжував президент України, без додаткових заходів, без додаткової допомоги світової спільноти, "без того, що ви можете зробити, щоб вам не було соромно", українцям буде дуже важко відстояти свою країну й захистити Європу.
Звертаючись безпосередньо до канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), Зеленський закликав Німеччину взяти на себе відповідну роль лідера "з тим, щоб нащадки вами пишалися". "Підтримайте мир, підтримайте українців, зупиніть цю війну, допоможіть нам її зупинити", - закінчив відеозвернення президент України під оплески німецьких депутатів.
Читайте також: Шольц: НАТО не втручатиметься у війну в Україні
Business as usual? Консерватори проти
Екрани згасли. Але коли Катрін Ґерінґ-Еккардт перейшла до погодженого напередодні порядку денного, у залі зчинився галас. Деякі депутати вважали недоречним обговорювати поточні проблеми, зокрема, питання про обов'язкову вакцинацію, одразу після такого відвертого та емоційного виступу Володимира Зеленського.
Поза порядком денним регламентом Бундестагу допускаються пропозиції щодо його зміни. Такою нагодою скористався голова фракції ХДС/ХСС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Повернувшись до канцлера Шольца, Мерц заявив, що "після такої промови українського президента саме зараз правильний момент для того, щоб підбити проміжний підсумок, відповісти на питання, чи правильно ми діємо, чи є рішення, які слід переглянути".
Пропозицію лідера фракції консерваторів, що буває вкрай рідко, підтримали цього разу і посткомуністи з фракції Лівої партії та праві популісти з "Альтернативи для Німеччини". Але додатковий пункт до порядку денного так і не було внесено: представники партій урядової більшості - соціал-демократи, Зелені та ліберали - розцінили ініціативу Мерца як інсценізацію з метою дискредитації канцлера та проголосували проти.
Запекла дискусія у Бундестазі
Все ж, дебати на тему російської війни в Україні у Бундестазі точилися напередодні, 16 березня. Німецькі парламентарії назвали російського президента "воєнним злочинцем" і закликали уряд ФРН збільшити постачання озброєнь для української армії. "Треба перестати боятися Путіна, залякування - це його мафіозний метод. Він хоче наводити страх, щоб самому нічого не боятися… Але чого Путін сам боїться, то це ідеї демократії та свободи, яка пригнічується в його країні і проти якої він веде війну в Україні ", - заявив на дебатах Робін Ваґенер (Robin Wagener) із партії Зелених, яка входить поряд з ліберальною ВДП в уряд соціал-демократа Олафа Шольца (Olaf Scholz).
"Ця війна - війна Путіна", - лаконічно констатувала, наприклад, міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер (Nancy Faeser) із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Її, як і деяких інших, що виступали в Бундестазі, турбує ворожість, з якою стали стикатися в Німеччині вихідці з колишнього СРСР. "Це не війна людей, які живуть у Німеччині, мають російське коріння", - нагадала вона.
Співголова фракції посткомуністичної Лівої партії Дітмар Барч (Dietmar Bartsch) свого часу писав у Москві кандидатську дисертацію в одній групі з росіянами та українцями. "От уже 21 день гинуть українці та українки, діти внаслідок обстрілів російської артилерії та від російських ракет, - заявив він. - Володимир Путін несе відповідальність за смерть і горе, за страх, безжальні руйнування та мільйони вигнаних, - заявив Барч. - Але росіяни в нашій країні, їхня мова, російські література і музика ні в чому не винні, і всякі нападки на них мають наражатися на наш рішучий опір" .
Можна нагадати, що німецькі посткомуністи традиційно прихильно ставилися до політики російського президента, закликали, як то кажуть, "увійти в становище", критикували НАТО.
Читайте також: Війна Росії проти України вдарила по продажу російських продуктів у ФРН
"Немає жодного виправдання"
Тим помітнішою стала така, наприклад, заява Барча: "Немає жодного виправдання цій війні Путіна, жодного вибачення. Не Україна, не НАТО перетворили тліючий конфлікт на справжнє пекло, а російський президент". І навіть головні улюбленці Кремля у ФРН - німецькі праві популісти з "Альтернативи для Німеччини" вустами свого депутата Маттіаса Моосдорфа (Matthias Moosdorf) зажадали від російського президента "негайно припинити кровопролиття, повернутися до здорового глузду, тобто за стіл переговорів. Війну Росії проти України він назвав "жахливою трагедією", сказав, що "ніхто не міг повірити у можливість такого розриву з цивілізацією у ХХІ столітті прямо по сусідству з нами". За оцінкою депутата АдН, "ця війна роз'єднала росіян та українців як мінімум на одне покоління".
Заступник голови фракції лібералів Александер Ламбсдорф (Alexander Lambsdorff) говорив з трибуни Бундестагу про безсоромну брехню російського президента: "Використовуючи брехню про бажання денацифікувати цю країну, Путін 24 лютого нещадно напав на Україну, намагається приховати від свого народу правду про широкомасштабну війну. Використовуючи брехню про те, що опозиція послаблює Росію, він переслідує демократів, журналістів, громадянських активістів, яких отруюють, садять у в'язниці та вбивають".
Про яку денацифікацію можна говорити, обурюється Ламбсдорф, якщо Україною управляє виходець із єврейської родини, який втратив багатьох родичів під час Голокосту. "Ця Україна не потребує денацифікації, ця Україна - великий сусід Європейського Союзу, в якому за всіх проблем регулярно проходили демократичні вибори та мирні зміни влади, де преса має можливість критикувати і навіть висміювати уряд", - заявив Ламбсдорф, а закінчив він свій виступ гаслом "Слава Україні".
Читайте також: Які уроки виніс Бундесвер із війни в Україні
Опозиція вимагає додаткових санкцій та постачання зброї Україні
Представники опозиційних консерваторів у свою чергу критикували уряд Олафа Шольца за повільність і недостатню, на їхню думку, рішучість у підтримці України та санкційній політиці щодо Росії. "Якщо ви справді хочете зробити внесок у зміцнення обороноздатності України, то маєте бути готові до подальших поставок озброєнь", - звернувся Вадепуль до урядової ложі та додав, що йому соромно за те, що Німеччина постачає Україні менше військової допомоги, ніж Данія.
Міхаель Бранд (Michael Brand) з фракції ХДС/ХСС назвав те, що відбувається в Україні, "воєнними злочинами, які скоюють за наказом воєнного злочинця, якого Європа - і в тому числі Німеччина - не змогла послідовно утримати від підготовки та скоєння цих воєнних злочинів".
Бранд попросив занести до протоколу, що йому соромно за те, що "ми, німці, які вчинили в нашій історії такі жахливі воєнні злочини на території України, своєчасно не захистили Україну і надто довго були заодно з воєнним злочинцем".
Міністерка закордонних справ Анналена Бербок (Annalena Baerbock), яка виступала в Бундестазі, виправдовувалася. В арсеналах Бундесверу, за її словами, просто не було більше відповідних оборонних озброєнь, типу протитанкових гранатометів або установок Stinger, які можна було б передати Україні. Тому, пояснила Бербок, Німеччина надала Києву гроші, на які Україна могла б сама придбати потрібну їй зброю у військово-промислових фірм.