Як Росія легалізує анексію у Чорному морі

Починаючи від 24 квітня і до кінця жовтня, Росія оголосила про закриття трьох морських районів поблизу узбережжя анексованого Криму. Йдеться про 12-мильну прибережну зону, тобто води, які Росія після анексії українського півострова вважає своїми територіальними водами. Оголошено про це було ще у середині квітня - на тлі напруженості, яка виникла через безпрецедентне накопичення Росією військової сили у Криму і біля східних кордонів України. Занепокоєння цим кроком висловили низка країн ЄС і НАТО. 

Символічна заборона

Аналітики називають російську заборону демонстрацією сили, яка має передовсім символічне значення. Адже заборонено лише рух військових кораблів та інших державних суден, наприклад, гідрографічних. "Я не можу собі уявити, за яких обставин військові кораблі України або інших країн опинилися би у цих водах, це було би небезпечно", - зазначив у розмові з DW експерт з міжнародного морського права з Університету Гамбурга Валентин Шатц (Valentin Schatz). Російські прикордонні кораблі регулярно силою затримують українських рибалок, які опиняються у цих водах. 2018 року Росія навіть затримала малі катери ВМФ України, які намагалися потрапити з Чорного в Азовське море. Українських моряків вдалося звільнити з російської в'язниці лише після тривалої дипломатичної епопеї за участі лідерів країн Заходу.

Такого роду заборони у міжнародній практиці судноплавства зазвичай обґрунтовуються військовими навчаннями і спрямовані на гарантування безпеки судноплавства в умовах, коли військові кораблі здійснюють пуски ракет. Однак військові навчання зазвичай не тривають декілька місяців, констатує Валентин Шатц. Крім того, за його словами, від небезпек у таких випадках заборони мають захищати передовсім торговельні судна, а не військові. "Я бачу у цій забороні передовсім намагання Росії підкреслити свої претензії не лише на Крим, а і на води навколо Криму. Це вписується у спроби Росії останніх років розширити свою зону впливу у Чорному морі", - зазначає німецький експерт.

Читайте також: Британський генерал: Кораблі в Чорному морі - жест солідарності з Україною

Війна навігаційних станцій

Сенс заборони, яка на перший погляд є дуже дивною, можна зрозуміти лише у контексті дипломатичного протистояння, яке вже не один рік триває у міжнародних організаціях навколо захоплених Росією українських вод. Важливо, як на кроки Росії реагують міжнародні організації, що відповідають за координацію міжнародного судноплавства.

Перш за все у даному випадку йдеться про міжнародну систему NAVTEX. Цією системою через радіосигнали спеціальні станції видають навігаційні попередження - застерігають морські судна від небезпек. До анексії Криму за комунікацію небезпек для судноплавства біля узбережжя півострова відповідала станція у Керчі, яка 2014 року зупинила роботу. Після анексії за райони поблизу східного Криму стала відповідати станція у Бердянську, а станція в Одесі - за західні райони.

Однак останнім часом відповідальність за всі ці райони намагається перебрати на себе станція у Новоросійську. Ця станція регулярно намагається видавати  попередження каналами NAVTEX, але в ефір, доступний капітанам суден у Чорному морі, вони ніколи не потрапляли через активні протести проти цих спроб українського МЗС.

Координатором системи NAVTEX у регіоні Середземного, Чорного і Азовського морів (NAVAREA III) є Гідрографічне бюро Військово-морських сил Іспанії. У складі цього бюро є офіс морських публікацій, розташований у місті Кадіс. Саме цей офіс вирішує, які станції відповідають за яку акваторію, і оприлюднює передані станціями попередження офіційними каналами.  

Дотепер офіс у Кадісі ігнорував повідомлення станції з Новоросійська, які стосувалися захоплених Росією українських вод поблизу Криму. Однак не цього разу. 22 квітня іспанці вперше оприлюднили російське повідомлення щодо Криму. Йдеться про одне із загалом трьох окремих повідомлень станції з Новоросійська з інформацією про закриття до кінця жовтня вод біля Криму. Згідно з іспанським повідомленням, заборонено рух "у водах Російської федерації". У повідомленні вказано координати квадрату поблизу західнокримського мису Тарханкут. Цей район знаходиться у лічених кілометрах від материкової України і офіційно входить у зону відповідальності одеської станції NAVTEX.

Пояснення іспанців

Гідрографічне бюро Військово-морських сил Іспанії у відповідь на запит DW повідомило, що публікуючи російське повідомлення, керувалося виключно міркуваннями безпеки судноплавства. "Повідомлення, які передають різні країни, керуються саме цими міркуваннями і не враховують різного роду регіональні конфлікти між країнами", - зазначило регіональне координаційне бюро NAVTEX у Кадісі.

Чому було оприлюднене лише одне з трьох російських повідомлень і що це означає на майбутнє з точки зору відповідальності станцій у Бердянську і Одесі, наразі незрозуміло. Так само незрозуміло, як у майбутньому уникнути небезпечних ситуацій, якщо українські і російські станції одночасно подаватимуть різні сигнали.

Заяв українського МЗС щодо цього прецеденту поки що не було. В експертному середовищі у Києві позиція іспанського координатора NAVTEX викликає обурення. "Використовуючи надані міжнародною морською спільнотою повноваження, Гідрографічний інститут Іспанії своїми діями розповсюджує російське навігаційне повідомлення про незаконне обмеження судноплавства Росією в межах чужого, українського територіального моря, чим фактично сприяє легалізації протиправної російської окупації морських вод України", - зазначив у коментарі DW директор Українського інституту морського права і безпеки Богдан Устименко.

Фактичне визнання Гідрографічним бюро Військово-морських сил Іспанії юрисдикції росіян над Кримом по лінії NAVTEX, на думку Устименка - небезпечний прецедент. Кілька років тому, будучи заступником голови Держгідрографії, він доклав чималих зусиль, щоб переконати іспанських колег ігнорувати російські повідомлення щодо Криму по лінії NAVTEX.

Другий фронт - морські карти

Богдан Устименко звертає увагу на ще один напрямок, за яким російська сторона вже не один рік домагається визнання за собою відповідальності за води навколо Криму - підготовка і розповсюдження морських карт. Російські гідрографічні судна після анексії оновлюють дані електронних карт для навігації у територіальних водах біля Криму. Ці карти через дві спеціально уповноважені організації у Норвегії (Primar) і Великобританії (IC-ENC) продаються судноплавним компаніям.

2019 року Україні вдалося переконати норвежців і британців відмовитись від розповсюдження зроблених після анексії російських карт кримських вод. Для розв'язання цього питання Київ проводив консультації на найвищому політичному рівні. "У нас немає планів розповсюджувати російські карти українських вод", - підтвердили у Primar, відповідаючи на запит DW. Британська IC-ENC на запит DW на момент публікації тексту не відповіла. 

Експерти не виключають, що рано чи пізно Росія може домогтися свого і привчити судноплавне співтовариство до того, що саме вона - безперечна хазяйка Криму. "Якщо українська влада буде пасивною, не буде вживати дієвих міжнародно-правових заходів, то мине 3-5 років, і всі звикнуть", - каже Богдан Устименко. Він закликає офіційний Київ до рішучих дій. Зокрема, оголосити про призупинення судноплавства у поясі територіального моря навколо окупованого Криму, крім визначених морських коридорів. А порушників кримінально переслідувати за допомогою Інтерполу.

Відповідають одні, контролюють - інші

Натомість Валентин Шатц з Університету Гамбурга найбільш перспективним для Києва шляхом захисту своїх інтересів вважає міжнародні арбітражі, в яких Україна може домагатися компенсації багатомільярдних збитків від анексії. Німецький експерт сумнівається, що по лінії міжнародних організацій, які відповідають за безпеку судноплавства, Києву вдасться у довгостроковій перспективі відстояти позиції. "Цю колізію неможливо розв'язати в рамках судноплавних організацій. Вона має розв'язуватися на вищому рівні. Міжнародні угоди і норми передбачають, що за безпеку судноплавства у своїх водах відповідає Україна. Але вона не може це робити у водах, які де-факто силою контролює Росія", - зазначає Валентин Шатц.

Ця дилема, зокрема, стосується і морських карт: якщо і надалі багато років не актуалізувати електронні карти, плавати у районі Криму і, зокрема, Керченської протоки, може стати небезпечно.

Своєю чергою, Міжнародна морська організація, що діє під егідою ООН, у коментарі DW, наголосила, що міжнародні агенції не хочуть бути втягненими у політику через питання морських карт і станцій NAVTEX навколо Криму. "Ці питання вже піднімалися на Комітеті морської безпеки, який визнав, що він не є належним форумом для з'ясування такого роду політичних питань. Комітет займається технічними питаннями", - зазначила речниця Міжнародної морської організації.