Замахи у Росії на військових РФ і держзрадників. Що відомо

Сьогодні зранку, 17 грудня, у Москві загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту збройних сил РФ Ігор Кіріллов, а також його помічник. Це сталось унаслідок спрацювання саморобного вибухового пристрою, закладеного в самокат, що стояв поряд із під'їздом житлового будинку.

Вбивство Кіріллова є операцією Служби безпеки України, заявило джерело у спецслужбі DW та іншим ЗМІ. За день до цього СБУ повідомила військовому РФ про підозру у порушенні законів та звичаїв війни. За інформацією спецслужби, Кіріллов відповідальний за масове застосування армією РФ забороненої хімічної зброї проти українських військових. Водночас на початку повномасштабного вторгнення Кіріллов поширював нічим не підкріплені заяви про те, що Україна начебто розробляє біологічну зброю.

Читайте також: Як РФ використовує хімічні речовини у війні проти України

Експерт: "Ліквідація військовослужбовця - це не теракт"

РФ розслідує вбивство Кіріллова як терористичний акт. Проте, на думку експерта української недержавної аналітичної організації "Центр Разумкова" Олексія Мельника, це більше схоже на диверсію. "Якщо це робота спецслужб, то це не терористичний акт, - у коментарі DW сказав експерт. - Коли дві держави перебувають у стані війни і проведена ліквідація військовослужбовця сил противника, це має класифікуватись як диверсійний акт".

Мельник розглядає кілька версій організації вбивства - проникнення представників українських спецслужб на територію РФ, залучення "сплячих агентів" та вербування російських громадян. "Інтереси можуть бути різними - починаючи з матеріального і закінчуючи використанням ідеологічних уподобань", - додав експерт. На його думку, українські спецслужби мають "достатньо досвіду і можливостей", аби провести подібну операцію.

Не перша раптова смерть російських військових

Офіційно СБУ не брала на себе відповідальність ані за вбивство Кіріллова, ані за загибель інших російських військових за схожих обставин у минулому. Про це стає відомо виключно від джерел ЗМІ у спецслужбі. Так, у листопаді цього року в анексованому РФ Криму підірвали автомобіль із керівником штабу 41-ї бригади ракетних кораблів та катерів Чорноморського флоту РФ Валерієм Транковським. Незабаром ЗМІ з посиланням на джерело в СБУ повідомили, що це вбивство є операцією спецслужби.

За інформацією джерела, Транковський віддавав накази на пуски крилатих ракет з акваторії Чорного моря по українських цивільних об'єктах. Зокрема, він керував обстрілом Вінниці в липні 2022 року, внаслідок чого загинули 29 цивільних, стверджують в СБУ.

Крім того, восени минулого року в окупованому Росією Бердянську Запорізької області підірвали автомобіль з чотирма працівниками Федеральної служби безпеки РФ. Серед загиблих - "російський воєнний злочинець, який вчиняв звірячі катування місцевих громадян України", заявили в Головному управлінні розвідки міноборони України. За інформацією ГУР, до вбивства причетні "представники українського руху".

Покарання українських держзрадників

Раптова смерть за схожих обставин спіткає не лише росіян, але й українських громадян, підозрюваних у державній зраді та воєнних злочинах. Так, на початку грудня цього року в окупованому РФ Донецьку підірвали автівку з ексначальником Оленівської колонії Сергієм Євсюковим та його дружиною. Євсюков загинув, а його дружина втратила ногу.

Улітку СБУ повідомила Євсюкову та його колишньому першому заступнику Дмитру Нейолову про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими. За даними слідства, вони причетні до загибелі українських військовополонених внаслідок вибухів на території Оленівської колонії в липні 2022 року.

А у жовтні в окупованому росіянами Енергодарі внаслідок спрацювання вибухового пристрою під автомобілем загинув ще один громадянин України - "начальник фізичної охорони" Запорізької атомної електростанції Андрій Короткий. За даними ГУР, Короткий "брав участь у репресіях персоналу атомної електростанції, воєнних злочинах проти цивільних громадян тимчасово окупованого Енергодару".

У грудні 2023 року під Москвою застрелили Іллю Киву, колишнього депутата Верховної Ради України від забороненої нині політичної партії "Опозиційна платформа - За життя". У минулому він був радником ексголови МВС Арсена Авакова та очолював Соціалістичну партію України. На початку повномасштабного вторгнення Кива виїхав з України та почав висловлюватись на підтримку РФ. За інформацією низки ЗМІ, які цитують джерела в спецслужбах, вбивство Киви також є спецоперацією СБУ. Напередодні вбивства український суд визнав Киву винним у низці кримінальних правопорушень, зокрема держзраді. Його заочно засудили до 14 років позбавлення волі та оголосили у міжнародний розшук.

Замахи на російських пропагандистів

Кілька замахів було скоєно й на російських пропагандистів. Навесні минулого року на трасі у Нижньогородській області Росії підірвали автомобіль пропагандистського письменника Захара Прилєпіна. Водій автівки загинув, а Прилепін отримав поранення. Він брав участь у першій і другій російсько-чеченській війнах. Із 2014 року він підтримував проросійських бойовиків на Донбасі. У 2017 році СБУ оголосила йому підозру в участі у діяльності терористичної організації та фінансуванні тероризму.

Ще раніше, влітку 2022 року, було вбито Дарʼю Дугіну, публіцистку і прихильницю війни РФ проти України. Жінку підірвали у автівці, яка належала її батьку Олександру Дугіну, якого називають головним ідеологом Кремля. Незабаром ФСБ заявила про розкриття справи - за її даними, за злочином стоять українські спецслужби. Виконавицею назвали громадянку України, яка незабаром виїхала з РФ. В українській владі відкинули ці звинувачення.