Збої GPS у Росії: новий доказ версії про "палац для Путіна"?
6 лютого 2021 р.Палац під Геленджиком на Чорному морі в Росії, який, як стверджує Фонд боротьби з корупцією (ФБК) тамтешнього опозиційного політика Олексія Навального, побудований для президента Росії Володимира Путіна, став однією з головних тем світових ЗМІ на початку 2021 року. На Заході палац нещодавно згадували у зв'язку з так званим GPS-спуфінгом (spoofing) - підміною сигналів супутникової навігації. І хоча Кремль спростував причетність до будівлі, спуфінг виглядає як додатковий аргумент на користь версії Навального.
Що таке спуфінг
Термін "спуфінг" в галузі навігації означає кібератаку, за якої підміняються сигнали глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС), таких як американська GPS, російська ГЛОНАСС або європейська Galileo. Як наслідок реальні координати на якийсь час підмінюються вигаданими.
Читайте також: Німецький експерт про стиль "палацу Путіна": Це архітектура зневаги до людей
"Навігаційні системи надсилають сигнали, які призначені для загального користування, наприклад, в мобільних телефонах, - розповів DW Крістоф Ґюнтер (Christoph Günther), експерт із навігації в німецькому аерокосмічному центрі DLR. - Формат цих сигналів відомий і може використовуватися, зокрема, для тестування мобільних телефонів. Спуфери використовують цю можливість для підробки сигналів. Оскільки сигнали спуфера, як правило, набагато сильніші за справжні, вони і задають позицію, яку вказує передавач". За словами Ґюнтера, така практика "суворо заборонена", але "може використовуватися державними службами безпеки для захисту від особливих загроз". Сьогодні спуфери стали широко доступними і можуть коштувати всього кілька сотень доларів, зазначає експерт.
Випадки спуфінгу фіксуються по всьому світу, але в деяких регіонах, в тому числі в Чорному морі, особливо часто. Один із інцидентів, що спричинив широкий розголос, стався 22 червня 2017 року. Танкер ATRIA під французьким прапором був на підході до Новоросійська, а навігаційна система GPS стверджувала, що він виявився в аеропорту Геленджика. Капітан зв'язався з сусідніми суднами, і виявилося, що у них були схожі збої. Морська адміністрація США (MARAD) тоді видала попередження для суден в цьому районі Чорного моря.
Як Росія використовує спуфінг в Геленджику
Весною 2019 року базована у Вашингтоні неурядова організація C4ADS (Center for Advanced Defense Studies), яка спеціалізується на цифровому аналізі даних в сфері оборони, опублікувала доповідь про те, як Росія застосовує спуфінг. Ішлося про випадки на території Росії, в Криму і в Сирії. Експерти C4ADS використовували інформацію з відкритих джерел, дані системи автоматичної ідентифікації суден (AIS), а також GPS-приймач на Міжнародній космічній станції (МКС). Їхній висновок: Росія є "першопрохідцем" в спуфінгу і використовує його для захисту важливих персон і об'єктів в більшому обсязі, ніж це було відомо.
Читайте також: "Палац для Путіна": російський екоактивіст про те, як побував усередині
Що стосується інциденту з танкером, то чи був він безпосередньо пов'язаний з палацом в Геленджику - питання відкрите. C4ADS називає можливою причиною візит Володимира Путіна в Анапу на церемонію прокладання газопроводу "Турецький потік". Проте за період з 2016 по 2018 роки найбільше в Росії випадків спуфінгу - понад 4,6 тисячі - C4ADS зафіксувала саме в районі Геленджика. Намагаючись знайти цьому пояснення, організація в своїй доповіді зазначає: "Геленджик часто відвідують чиновники служби безпеки, що збігається з поширеними, але не підтвердженими повідомленнями про те, що на околиці міста у президента Володимира Путіна є приватна резиденція".
Чому корабель може опинитися в аеропорту
За розрахунками C4ADS, в районі Геленджика використовується не пересувний, а стаціонарний спуфер-передавач з доступом до "надійного і постійного джерела електроенергії". "Результати (розрахунків. - Ред.) продемонстрували, що тільки один об'єкт, розташований на мисі Ідокопас, міг мати огляд на більш ніж 98 відсотків постраждалих корабельних приймачів", - сказано в тексті доповіді. Спуфінг тут зачепив сотні кораблів, причому багато з них російські.
Утім, однозначно в доповіді не стверджується, що лідерство Геленджика за зафіксованими випадками спуфінгу (на другому місці - Сочі) пов'язане саме з палацом. Автори зазначають, що це лідерство може бути результатом використання для вибірки автоматичної корабельної системи ідентифікації AIS. Вони вказують, що в цьому районі Чорного моря активне судноплавство, поруч Новоросійськ - великий порт і база Чорноморського флоту РФ.
Читайте також: Коментар: Вирок Навальному - початок диктатури в Росії
Як правило, в згаданих вище випадках спуфінгу навігаційний прилад показує координати найближчого аеропорту - Геленджика, Сочі або інших міст. Крістоф Ґюнтер з DLR пропонує цьому таке пояснення: "Безпілотники становлять небезпеку для авіасполучення, а тому їм заборонено літати біля аеропортів. Безпілотники зобов'язані автоматично приземлитися, якщо вони це виявлять. Очевидно, цим користуються окремі спуфери зі структур безпеки і надсилають сигнали аеропортів. Навіть якщо безпілотник не сяде, він все одно матиме підроблені координати, тому пілот не зможе ним точно управляти. При цьому розпізнати фальшиві координати і врахувати це досить просто - адже корабель не може стати на якір в аеропорту!". Іншими словами, Росія, схоже, використовує спуфінг для захисту від безпілотників, а кораблі та інші користувачі навігаційних систем радше є "колатеральними втратами".
США закликають утриматися від втручання в GPS
У Міжнародній морській організації (IMO) зазначають, що їм відомо про попередження про "втручання" в роботу GPS, яке видало американське морське відомство MARAD. У поданні США до комітету морської безпеки IMO в березні 2020 року, текст якого є у DW, Вашингтон звертає увагу на "термінове питання навмисного втручання" в роботу GPS і інших навігаційних систем. У документі наголошують, що це створює ризик для безпеки морських операцій і "ставить під загрозу безпеку на морі". Зокрема, вказується на зафіксовані з 2016 по 2018 роки випадки, які торкнулися суден в Чорному і Середземному морях. Росія в тексті не згадується.
США вважають, що подібне втручання суперечить міжнародному телекомунікаційному законодавству, яке "забороняє передачу" підроблених даних або таких, що вводять в оману. Вашингтон пропонує закликати членів IMO "утриматися" від такого втручання - "за винятком міркувань безпеки". Це питання може бути розглянуто комітетом у травні 2021 року, повідомили в IMO.