Жіноче обличчя заручників Донбасу

Українська сторона намагається розблокувати обмін заручників на Донбасі до різдвяних свят. За офіційними даними, у полоні на території непідконтрольних уряду районів (ОРДЛО - Окремих районів Донецької і Луганської областей) нині перебуває 296 осіб, з яких 30 - жінки. Дехто з них незаконно ув’язнені вже більше чотирьох років. "Під час мого затримання те, що я жінка, не мало жодного значення і впливу. Мене били і не цуралися того, що за віком я їм у матері годжуся. Таких понять, як вік та стать там немає, такі дрібниці їх не цікавлять", - розповідає Ольга Політова, лікарка з Донецької області, яка провела в полоні бойовиків "ДНР" понад два роки. Своїми спогадами про ці роки знущань та тортур вона поділилася з правозахисниками Медійної ініціативи за права людини. Ця правозахисна організація за підтримки Посольства Німеччини в Україні підготувала дослідження "Жіноче обличчя заручників Донбасу", яке піднімає проблему незаконного утримання та катування жінок на території ОРДЛО.

"Зараз у центрі Європи викрадають і катують людей"

Правозахисники поговорили з 12 жінками, які пройшли через пекло полону та були звільнені у період 2017-2019 роки, поспілкувалися з родичами тих жінок, які ще зараз утримуються у заручниках на території ОРДЛО. "Якщо в окупованому Криму до затриманих рано чи пізно може прийти адвокат, ЗМІ, представники міжнародних організацій, то в окупованому Луганську та Донецьку люди просто зникають. Це "сіра зона", коли жінка може не дійти на роботу чи не вийти зі свого будинку і потім рідні її довго шукають, а вона може бути затримана представниками так званого "міністерства державної безпеки" "ДНР" чи "ЛНР", - каже авторка дослідження та координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.

За її словами, у своєму досліджені правозахисники намагались показати все - від першого дня затримання до дня звільнення, а також те, що відбувається потім у житті колишніх заручниць. "Україна та світ мають знати, що зараз у центрі Європи викрадають і катують людей. Про це потрібно розповідати знову і знову, аби привертати увагу до цієї проблеми", - зазначає Катриченко.

Під прицілом за свою проукраїнську позицію

У досліджені правозахисників йдеться про те, що здебільшого жінок затримують за їхню проукраїнську позицію, шантажують їхніми дітьми чи свободою їхніх рідних. Серед тих, хто часто потрапляє під пильну увагу представників незаконних збройних формувань на території ОРДЛО, можна виокремити кілька груп. Це медичний персонал, ті, хто працюють у хірургічних та травматологічних відділеннях, і могли бути свідками надання медичної допомоги тим особам, які брали участь у бойових діях на боці представників незаконних збройних формувань. Серед дванадцяти опитаних під час дослідження колишніх заручниць четверо були медсестрами і лікарями. У полон потрапляють також жінки, які часто перетинали лінію розмежування з окупованими територіями з особистих причин або у зв’язку з громадською активністю.

Зокрема, це історія про Людмилу Гусейнову, яка захищала права дітей в окупованому Новоазовську, збираючи речі та харчі, а з 2019-го перебуває у СІЗО в окупованому Донецьку за фіктивними обвинуваченнями у шпигунстві. Її племінниця Тетяна Галіант розповідає, що Людмилу Гусейнову тримають у нелюдських умовах, де немає питної води, їжа з землею, не надається медична допомога. "Вона зникла і ми її довго шукали, а потім знайшли у катівні "Ізоляція". Там вона провела 40 днів і через тортури опіками втратила 70 відсотків зору. Потім хворіла на ковід і вже була майже при смерті. Але моя родичка - мужня жінка, яка не втрачає надії на звільнення, аби продовжити свою волонтерську діяльність та допомагати дітям", - розповідає Тетяна Галіант.

Надія лише на обмін

Таких як Людмила Гусейнова у полоні незаконних збройних формувань багато. Серед них і Олена Зайцева - жінка, яку затримали в лютому 2019 року лише за те, що вона намагалася не допустити незаконного арешту представниками незаконних збройних формувань свого 19-річного сина. Зараз Зайцеву утримують у СІЗО Донецька, вона має суттєві проблеми зі здоров’ям і потребує госпіталізації. Там також утримують лікарку-дерматолога Наталію Стаценко за підозрою у шпигунстві, а вона має захворювання хребта і потребує термінової операції.

Рідні ув'язнених жінок сподіваються лише на поновлення процесу обміну. "Я вітаю те, що українська сторона зробила нову спробу домовитися про умови звільнення деяких політв’язнів через ТКГ. Серед них також кілька жінок, про яких  йде мова у досліджені. Воно підкреслює простий, але іноді ігнорований факт, що жінки зіштовхуються з абсолютно іншими проблемами, ніж чоловіки, особливо в таких контекстах, як ув’язнення та війна", - сказала на презентації дослідження посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

У дослідженні правозахисники підготували рекомендації уряду України та міжнародних партнерів. Зокрема, Верховну Раду закликають підтримати президентський законопроєкт "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" та ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. 

Свій звіт правозахисники презентували і міжнародним партнерам, таким як Червоний хрест та структури ООН, а також посольствам, зокрема США, Німеччини і Швеції. Західних партнерів України закликають розглянути можливість запровадження або посилення санкцій щодо осіб, причетних до вчинення тяжких порушень прав людини, воєнних злочинів і злочинів проти людяності у збройному конфлікті на Донбасі.