Журналісти критикують більші штрафи за перешкоджання ЗМІ

Верховна Рада України вдесятеро і більше збільшила штрафи за умисне перешкоджання журналістам у здійсненні їхньої професійній діяльності. За відповідний законопроєкт у вівторок, 2 лютого, проголосував 341 депутат. Водночас самі журналісти сприйняли законодавчі зміни критично. Чому?

Штрафи збільшені

Документ вносить відповідні зміни до Кримінального кодексу України та, зокрема, посилює захист журналістів, їхніх близьких родичів та членів їхніх сімей від застосування погроз, насильства або перешкоджання їхній професійній діяльності. Тепер за умисне перешкоджання професійній діяльності журналістів передбачені штрафи від 8,5 тисячі до 17 тисяч гривень. Раніше максимальний штраф становив 850 гривень. Тут ідеться про такі речі як незаконне вилучення журналістських матеріалів, журналістської техніки, незаконну відмову в доступі до інформації, незаконну заборону висвітлення певних тем, тобто цензуру. Але й це ще не все.

За спробу впливу на журналіста з метою перешкодити його діяльності можна отримати штраф від 17 тисяч до 34 тисяч гривень або потрапити за ґрати на строк від шести місяців до чотирьох років. Якщо перешкоджає роботі журналістів службова особа або група осіб за попередньою змовою, то штраф буде від 34 до 51 тисяч гривень або обмеження волі до п'яти років. Крім того, таку особу можуть позбавити права обіймати певні посади до трьох років. Позбавлення волі на строк від 7 до 14 років передбачається за погрози журналістам, їхнім сім'ям чи родичам. Зокрема, за погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна.

Автором законопроєкту за посилення відповідальності за перешкоджання роботи журналістів є народний депутат від політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", голова парламентського комітету з питань молоді й спорту Андрій Кожемякін. За словами виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, ні автор документу, ні комітет з питань свободи слова, який очолює депутат з фракції політичної партії "Опозиційна платформа - "За життя" Нестор Шуфрич, не радилися з професійними журналістськими організаціями та спільнотами, перед тим як ініціювати зміни до законодавства.

Самі ж журналісти критикують нововведення. Романюк вказує на те, що без ефективних розслідувань справ журналістів, посилення відповідальності не має жодного сенсу. "У нас проблема не в тому, щоб зробити вдесятеро більший штраф чи посадити за перешкоджання журналістській діяльності не на п'ять років, а на 14, а в тому, щоб ефективно розслідувати всі справи погроз, перешкоджання чи насильства по відношенню до журналістів", - прокоментувала в розмові з DW Романюк.

Читайте також: Журналісти в Україні: хто викриває, той ризикує життям

Проблема безкарності залишається

Подібна думка пролунала і від журналістки-розслідувачки, керівниці незалежної розслідувальної агенції "Слідство.Інфо" Ганни Бабінець. Вона звернула увагу на погіршення ситуації з дотриманням прав журналістів в Україні, зокрема через те, що правоохоронні органи не розслідують належним чином перешкоджання журналістській діяльності. "Можна, звісно, робити жорсткішим покарання за погрози переслідування, перешкоджання журналістам, але якщо такі справи не будуть розслідуватися, то навіщо все це?", - запитує Бабінець. За її словами, останні кілька років жодна справа перешкоджання роботі журналістам-розслідувачам їхньої  розслідувальної агенції так і не закінчилася реальними вироками для порушників. "Поліція щось розслідувала, нічого не знаходила, потім закривала справи. Ось вам і збільшення покарання", - констатує журналістка.

За даними Інституту масової інформації, торік з 249 зареєстрованих кримінальних проваджень пов’язаних з перешкоджанням роботі журналістів було розслідувано та передано до суду лише 16 справ, 2019 року таких справ - 14. На думку директорки ІМІ Романюк, лише в половині цих справ можна сподіватися на вирок. "Слідчі не приділяють належної уваги в розслідуванні нападів на журналістів. Неефективність та несвоєчасність розслідувань призводить до системної безкарності й підвищення небезпеки діяльності журналістів", - наголошує Романюк і додає: "Ухвалений закон не вирішує цієї проблеми, а є стовідсотковим піаром на цій темі, в яку депутати навіть не заглиблюються".

Романюк припускає, що посилення відповідальності та штрафів за порушення прав журналістів ще більше загальмує розкриття нападів на журналістів та погроз представникам ЗМІ через ймовірну корупційну складову. "Порушникам буде простіше "порішати" з правоохоронцями, аніж сідати у в’язницю за погрозу журналісту", - вважає Оксана Романюк.