Як жителям Київщини після деокупації повертали зв'язок

На початку квітня минулого року Київська область була деокупована і повністю звільнена від російських окупантів. Те, що тоді відкрилося на деокупованих територіях, жахало: розстріли мирного населення, розграбування, зруйнована інфраструктура та житлові будинки. Чи не найбільше руйнувань і пошкоджень було зафіксовано на телекомунікаційних об'єктах - зв'язок був першою ціллю російської армії на територіях, які вона намагалася захопити в Україні. "Одне з перших, що вони роблять, коли захоплюють територію, це забирають у людей зв'язок, аби відірвати їх від близьких, від змоги їм зателефонувати, забирають доступ до новин, намагаються створити інформаційний вакуум та нав'язують свою пропаганду", - відзначає директор департаменту з розвитку мобільного зв'язку міністерства цифрової трансформації Станіслав Прибитько.

Зв'язок з нуля

За його словами, російські солдати мінують, підривають та ракетними атаками знищують висотні базові станції мобільних операторів, обстрілами пошкоджують оптоволоконні мережі, які проходять під землею, викрадають телекомунікаційне обладнання. Тому у перші дні після деокупації Київщини мобільним операторам довелося налагоджувати зв'язок просто з нуля.

"Відновлювати оптоволоконні траси, які йдуть неглибоко під землею та з'єднують базові станції було для нас викликом. Бо ці траси були в Київській області дуже пошкоджені через інтенсивні обстріли. Але ми відразу почали використовувати мобільні базові станції зі "cтарлінками" та генераторами для відновлення транспортних зв'язків мережі. Це пришвидшило відновлення з кількох діб на кілька годин", - згадує начальник департаменту планування та розвитку мережі компанії "Vodafone Україна" Костянтин Науменко. "Старлінками" мобільних операторів забезпечила держава, аби мешканці деокупованих територій змогли швидко вийти на зв'язок. Тоді ж була випробувана і функція створення мобільної wi-fi-точки в умовах тотальних руйнувань та відсутності електроенергії.

Національний роумінг допоміг

За інформацією інженерів компанії "Київстар", найбільших руйнувань зазнали міста Гостомель, Буча, Бородянка, Ірпінь, Іванків, Макарів. Як зауважує головний інженер Київського регіону "Київстар" Сергій Чайков, інженерам доводилося працювати разом з саперами ЗСУ - так, в одному з контейнерів базової станції російські військові навмисне залишили паперові стаканчики, в яких сховали гранати. Лише уважність саперів врятувала життя працівників ремонтної бригади. У Прип'яті і Чорнобилі перед відступом російські солдати підірвали базові станції - від них не залишилося нічого. Однак вже за місяць зв'язок було відновлено в 110 населених пунктах Київщини. Цьому сприяла спільна взаємодія всіх мобільних операторів, які від початку повномасштабного вторгнення започаткували ініціативу "національній роумінг", коли абонент одного оператора міг самостійно підключитися до мережі іншого оператора, яка вціліла чи була вже відновлена, та допомагали одне одному під час відновлення зв'язку на деокупованих територіях.

"Національний роумінг" допомагав розподіляти навантаження на операторів та дозволив якомога швидше покриття території. Кожен знав свою зону відповідальності. Так ми пришвидшували відновлення", - зазначає Костянтин Науменко. З того часу і донині оператори працюють у спільній координаційній групі, де узгоджують плани з відновлення мережі зв'язку. Адже з врахуванням окупованих територій, лінії фронту та прикордонних населених пунктів на півночі та сході, в Україні досі не працюють 9 відсотків базових мобільних станцій.  

Читайте також: Михайло Федоров: Українські проєкти стануть на озброєння інших країн в найближчі 20-30 років

Директор департаменту з розвитку мобільного зв'язку мінцифри Станіслав Прибитько відзначає, що під час роботи на звільненій території на Київщині між операторами не було конкуренції, усі діяли як одна команда. "Хтось давав встановлювати обладнання конкурентів на своїх розташованих поруч вежах, якщо його вежа була знищена, хтось надавав своїх технічних працівників для ремонту, хтось надавав можливість підключитися до своєї мережі іншим операторам, бо була одна мета - щоб люди, які там залишилися чи повертаються, були якомога швидше на зв'язку", - розповідає Прибитько.

Системні зміни для швидкого відновлення мобільної мережі

Пізніше отриманий перший досвід швидкого відновлення зв'язку був застосований на інших деокупованих територіях в Харківській та Херсонській областях. Також готується правова база, аби відновлення зруйнованої телекомунікаційної мережі на вже звільнених територіях та тих, які будуть деокуповані, відбувалося у пришвидшеному режимі.

Станіслав Прибитько розповів, що готуються зміни до нормативних документів уряду, аби спростити процедури оренди комунального майна та полегшити операторам доступ до дахів для розміщення там своїх базових станцій. Також мінцифри розробило законопроєкт про спрощене отримання землі під будівництво телекомунікаційних веж та базових станцій. Якщо зараз на отримання усіх дозволів та погоджень для оформлення земельної ділянки оператори витрачають пів року, то цим документом пропонується зменшити строк до одного чи максимум трьох місяців. "Передусім це потрібно для відновлення зв'язку для деокупованих територій, а потім вже для розширення мережі у населених пунктах, де ще немає інтернет-зв'язку 4G", наголошує представник мінцифри.

Попри втрати, Україна здобула унікальний досвід

Загалом, за оцінками Світового банку, за рік повномасштабної війни Росія завдала українській телекомунікаційній галузі збитків на 1,63 мільярда доларів. Аби повністю відновити втрачене телекомунікаційним компаніям потрібно понад 3 мільярди доларів. З них 1,79 мільярда доларів - на реконструкцію, 1,26 мільярда доларів - на відновлення надання послуг.

Читайте також:Активи РФ для відновлення України - перший трансфер 2024 року?

Попри все, досвід українських мобільних операторів зі швидкого відновлення зв'язку на деокупованих територіях уже вивчають у світі. Оператори відзначають, що до них звертаються за порадами оператори інших країн, аби розробити уніфіковані алгоритми захисту, стійкості та оперативного відновлення систем зв'язку в кризових умовах. Цей досвід може бути застосований під час природних катаклізмів, як-от землетрусів, буревіїв, повеней чи воєнних конфліктів.