Албанія - європейська конопляна плантація

Розбитий шлях, укритий калюжами від останнього дощу, веде до низки бараків поблизу північноалбанського міста Решена. Гримить грім. Дві жінки чекають, аби стемніло, перед тим як почати говорити. Страх перед поліцією надто великий, особливо після того, як правоохоронці викрили так звану нарколабораторію, на якій вони працювали до цього. У приміщенні колишньої курячої ферми очищували, висушували та запаковували канабіс - загалом 4,2 тонни.

Міра та Ріта (імена змінені) були безробітними перед тим, як почали працювати на нарколабораторію за зарплату близько 10 доларів на день. "Чи вірите ви мені, чи ні - ми були там, аби наші діти щодня мали що їсти", - розповідає Міра, 50-річна жінка із дуже коротко стриженим волоссям. Вона розлючена. Розлючена через уряд, який змушує її жити в бідності, через поліцію, "яка сама заробляє більше з нас", розлючена через наркобаронів: "Нам казали, що це шавлія". Вона розповідає, що спершу не знала, що на фабриці обробляють канабіс.

"Я нічого не знала"

Ріта, молода жінка із висвітленим волоссям, розповідає, що її чоловік сидить у в'язниці. Вона показує на свою п’ятирічну дочку і каже, що дуже рада була, коли вдалося знайти роботу. "Я нічого не знала до того моменту, поки не побачила всередині поліцію", - запевняє і вона. Навіть якщо твердження, що жінки буцімто нічого не знали про сутність роботи лабораторії, видається сумнівним, радості знайденій роботі повірити неважко. Достатньо лише раз поглянути на бараки, в яких живуть жінки. Крізь дах протікає вода, опалення відсутнє, надворі накопичується сміття, яке ніхто не вивозить.

Албанському уряду на чолі з Еді Рамою поки що не вдалося виконати обіцянки і суттєво знизити рівень бідності в країні. Рівень безробіття високий, соціальна допомога - лише 75 євро на місяць на цілу родину. Чи це і є причина, чому багато хто з албанських селян і безробітних готовий вирощувати коноплі? "Тисячі албанців не мають альтернативи, адже соціальні й економічні заходи уряду з метою підтримати сільську місцевість відсутні, - каже голова опозиційної Демократичної партії Лулзім Баша. - Люди стоять перед вибором: чи взагалі не заробляти на хліб для своїх дітей, чи працювати на наркофермах. Багато хто зробив вибір на користь другого варіанту".

2016-й - рік канабісу

Тож для наркобаронів залучення албанців до вирощування, сушки та пакування канабісу - завдання не зі складних. Бізнес вигідний не лише для простих помічників. Згідно з даними, отриманими DW, той, хто вирощує канабіс в Албанії, отримаує близько 200 доларів США за кілограм. Сам процес часто відбувається на "диких" ділянках землі, зокрема у важкодоступних місцях. Дехто із "фермерів" навіть розвинув меліоративні системи для полів канабісу й захищає їх від потенційних нападників за допомогою зброї.

Хоч Албанія уже раніше мала чималі труднощі у боротьбі з нелегальним вирощуванням конопель, 2016 рік можна по-справжньому назвати роком канабісу. За даними албанської поліції, протягом року були знищені понад 2,5 мільйона рослин і викрито 5204 ділянки, де їх вирощували. Новим є географічний розподіл нелегальних насаджень по країні. Наркобарони змінили власну стратегію, вважає албанський політичний аналітик Александер Чіпа. "Чим більше поліція знищувала, тим більше канабісу вирощувалося 2016 року. Масове поширення допомагає наркобаронам врятувати велику кількість полів", - каже він.

Опозиція закидає урядові, що нелегальне вирощування конопель процвітає через змови між деякими державними органами та організованим криміналітетом. "Немає жодного албанця, який би за нинішньої ситуації повірив у те, що все це може відбуватися без участі певних сегментів поліції та влади", - каже опозиціонер Баша.

Елвіс Наболлі - шеф-редактор телеканалу Rozafa з міста Шкодра. Нещодавно він отримав нагороду за журналістські розслідування від платформи BIRN. Довгий час він займався темою вирощування канабісу в Албанії. Наркобізнес ховає небезпеку для звичайних селян, вважає журналіст, але не для їхніх босів. "Цю індустрію контролюють впливові люди, які мають впливові зв'язки з державними органами, починаючи зі звичайних поліцейських і закінчуючи іншими, вищими елементами ланцюга. Так, це правда, що поліція знищує велику кількість засіяних коноплями полів. Але ті ділянки, які перебувають під особливим захистом, ніхто не чіпає", - пояснює Наболлі.

"Албанія стає європейською Колумбією"

Алтін Като, директор сектору безпеки в албанській поліції, не хоче миритися із темними плямами на іміджі правоохоронців. "Поліція працює за складних умов. Так, трапляються поодинокі випадки залучення (до наркобізнесу - Ред.) всередині поліції, але це не є загальним феноменом. На дев'ять тисяч співробітників ми маємо 2016 року лише 40 випадків сприяння вирощуванню і розповсюдженню наркотиків. Вісьмох поліцейських заарештовано", - каже він у розмові з DW.

Тим часом зима дісталася і до Албанії. ЗМІ стали менше повідомляти про знищені ділянки з коноплею, натомість чи не щодня - про конфіскацію самих наркотиків. "Урожай", очевидно, потім різними шляхами потрапляє через Адріатичне море до Італії, а через Чорногорію та Сербію - до інших країн Західної Європи. Албанська опозиція б'є на сполох: мовляв, країна перетворюється на "Колумбію Європи".

Ріта та Міра на попередження опозиції особливої уваги не звертають. В їхньому випадку, як і у випадку багатьох албанців, ідеться ні про що інше як про виживання. "Якщо би ми знову отримали можливість виконувати таку роботу, ми б знову пішли на це", - кажують вони. Після першого разу поліція відпустила жінок, адже вони запевняли, що "нічого не знали". Але що вони розповідатимуть, якщо їх затримають удруге?