Мобільний тест на СНІД

Мері-Енн та Анджеліна ніяк не можуть наважитися й піти до великої площі. Сьогодні там можна пройти тест на вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та на туберкульоз. Дівчатам – 19 та 21 рік, обидві вони незаміжні. Що вони робитимуть у білому наметі, здаватимуть проби крові або слини, про це ніхто не дізнається. "Ну що, підемо?" - питає Мері-Енн. "Підемо",- відповідає старша сестра.

Великий білий вантажний автомобіль заїжджає на площу. Уве Шен не може повірити побаченому: "Нарешті ми на місці,- каже він. - Нарешті подивимось, як наша крихітка запрацює". "Крихітка" - завдовжки 15 метрів та чотири заввишки – це перша така безпечна мобільна лабораторія в світі.

Чутлива техніка

Уве Шен працює фізиком в Інституті біомедичної техніки імені Фраунгофера в Зульцбаху, останні п'ять років як провідний інженер опікувався створенням цієї лабораторії. Зуцетте Пфайффер, яка допомагає в будинку для старих, радіє, що автомобіль має обладнання для взяття і надійного збереження аналізів крові. Адже зазвичай аналізи крові часто губляться по дорозі до Кейптауна.

Професор Гаґен фон Брізен, один з найавторитетніших клітинних біологів світу, є науковим керівником мобільної лабораторії. Він пояснює, що однією з головних вад традиційних аналізів у Південній Африці є те, що вони забирають у пацієнтів купу часу. "Люди могли б за цей час вже розпочати лікування",- говорить біолог. Тому в 2007 році, далеко від Африки, у землі Саар, народилась ідея створення мобільної клініки.

Усередині тут, як у справжній лабораторії, говорить лаборант Байрон. Його колега Сем налаштовує тим часом інтернет-зв'язок. Вхід та вихід здійснюється через шлюз. Тут стоять фільтри, спрямовані очищати повітря з метою безпеки співробітників, пацієнтів і довкілля.

ВІЛ залишається табуйованою темою

По краплинці крові Мері-Енн та Анджеліни кладуться на тест-стрічки, після чого потрібно зачекати. "Це не буде довго",- каже дівчатам Джаніна Росс. 25-річна медсестра опікується сотнями ВІЛ-інфікованих у цьому гірському регіоні. "Найбільше мене вражає те, що ВІЛ досьогодні залишається серед населення Південної Африки табуйованою темою",- каже жінка. Одну з її пацієнток звати Едвіна, їй 24 роки, вона вже сім років ВІЛ-позитивна. "Мій хлопець знає, він теж позитивний",- розповідає вона. Щоранку ковтає по шість таблеток, ще шість увечері: "Ну, що ж, я можу з цим жити. Життя серед людей знову приносить задоволення."

Майже 20 відсотків населення Південної Африки - ВІЛ-позитивні люди, це один з найвищих показників у світі. Ще у 1990 році вірус фіксували серед одного відсотка вагітних жінок, тепер йдеться про 30 відсотків. Катастрофа, але й історія дива. 30 років тому лікарі Міхаель Ґоттліб та Вейн Сандера у випуску журналу "Morbidity and Mortality" вперше описали випадки СНІДу. Відтоді 25 мільйонів людей померли від цієї хвороби. "Сьогодні вже ніхто не повинен вмирати від СНІДу, ліки діють,- каже франкфуртський вірусолог професор Вольфґанґ Прайзер, керівник вірусологічного відділення лікарні у Кейптауні. - Нині головне - знайти вакцину."

Мобільна лабораторія може допомогти в порятунку людей. На борту розташований так званий кріобанк. Це техніка, за допомогою якої проби крові ВІЛ-інфікованих зберігаються за температури 195 градусів нижче нуля.