Антикорупційна цілина в Україні або Як не наступати на чужі граблі

Серед країн-членів Європейського Союзу Румунія та Болгарія вважаються найбільш корумпованими. Нещодавнім покаранням для Софії та Бухареста стала відмова у приєднанні до Шенгенської зони. Процес реформування сфери юстиції та боротьба з корупцією триває. Але попередні висновки – як і що було зроблено неправильно – вже зроблені. Група експертів з неурядових організацій підготувала узагальнюючу доповідь щодо стану боротьби з корупцією в різних країнах, яку презентували у вівторок, 8 листопада, в рамках круглого столу в Брюсселі, організованого фондами Конрада Аденауера, Сороса та фундацією Германа Маршала.

Румунський експерт з питань верховенства права та боротьби з корупцією Лаура Штефан, пояснюючи, чому в доповіді проаналізовані країни з різним статусом – члени ЄС Румунія та Болгарія, потенційні члени Хорватія, Македонія та Сербія та не члени ЄС – Україна та Молдавія, зазначила, що ці „країни, не залежно від того, на якій ділянці шляху до ЄС вони нині перебувають, проходять через один і той самий процес”. „У нас є спільне минуле, тому корисно подивитися, чого досягли такі країни, як Румунія та Болгарія. Особливо для країн, які хочуть в ЄС, корисно проаналізувати чужі помилки, аби не наступати на ті ж граблі”, - роз’яснила експерт.

Найважчі реформи – у сфері юстиції

Під час дискусії в ході круглого столу експерти говорили про те, що після набуття членства в ЄС в Румунії та Болгарії спостерігався процес згортання реформ у сфері юстиції та боротьбі з корупцією. Директор Європейського політичного центру Румунії Кристіан Гінеа зауважив, що різниця між реальною ситуацією, яка склалася нині в Румунії та Болгарії у сфері реформування юстиції та боротьби з корупцією, та очікуваннями, які висував Брюссель до цих країн, – дуже велика.

„Ці країни мають великі проблеми з корупцією. І в Брюсселі очікують, що ці проблеми мають бути якомога швидше вирішені. Але цей процес триває дуже довго і є набагато проблематичнішим, ніж очікувалось раніше. Власне, це – головна теза нашої доповіді: реформа сфери юстиції – найскладніша! Легше реформувати економіку, маючи іноземні інвестиції та ноу-хау, легше реформувати інституції в інших сферах, але юстиція – це значно складніше. Це означає, зокрема, що і впливові люди можуть потрапити до в’язниці”, - заявляє Кристіан Гінеа.

А судді хто?

У своїй доповіді експерти підкреслили також важливість того, хто призначається на посади, до компетенції яких належить боротьба з корупцією. Саме політики на рівні законодавчої та виконавчої влади були найбільшим гальмом у процесі реформування в цих країнах. У цьому зв’язку було наведено хорватський приклад, коли на посаду спеціального антикорупційного судді була призначена людина, яка раніше заявляла, що отримати винагороду – гроші чи щось інше – за якісно пророблену роботу – це не злочин, а подарунок. Також фахівці з антикорупційної боротьби радять урядам не боятися співпраці з неурядовими організаціями, які критично оцінювали б реформування юстиції та стан боротьби з корупцією. Той, хто критикує, не є ворогом, а просто хоче допомогти, наголошували виступаючі.

Пролунала навіть пропозиція зобов’язати уряди, з якими ЄС буде вести переговори про інтеграцію, сідати за круглий стіл саме з представниками неурядових організацій, які розуміються на цих питаннях. „Коли Україна наблизиться до переговорного процесу щодо вступу в ЄС, боротьба з корупцією набуде величезного значення. Європейська комісія наполягатиме на швидкій реалізації антикорупційних заходів”, - стверджує Кристіан Гінеа. „Це – постійна битва, яку ти не можеш виграти за кілька років”, - додає Лаура Штефан.

Україна пасе задніх

За словами румунських експертів, якщо порівнювати Україну з іншими країнами, про які йдеться у звіті, то тут – ситуація найгірша. „В Україні видно недостатність політичної волі для впровадження в дію певного роду механізмів для боротьби з корупцією. Немає довіри і до існуючих інституцій, які повинні боротися з корупцією. Уся їхня антикорупційна боротьба виглядає як політичні переслідування”, - каже Кристіан Гінеа. При цьому директор Центру уточнив, що у доповіді ще не врахована справа екс-прем’єра Юлії Тимошенко, тому що звіт було завершено раніше, аніж судовий процес проти неї.

Автор: Ірина Сомер
Редактор: Христина Ніколайчук