Анґела Меркель: стара-нова канцлерка

Не можна сказати, що Анґела Меркель керує країною у спокійні часи. У червні в Санкт-Петербурзі вона мало не потрапила у політичну пастку. Російський президент Володимир Путін хотів, усупереч домовленостям, не дати їй виступити на відкритті виставки з експонатами трофейного мистецтва. Нечувана образа. Меркель пригрозила скоротити візит до Росії та цим поставила Путіну мат. Перемога та доказ покерних здібностей канцлерки.

Рецепт успіху: мовчати, спостерігати, діяти пізно

Зовсім інші якості вона демонструє під час скандалу щодо шпигування американських спецслужб, зокрема NSA (Агентства національної безпеки США). Для керівниці німецького уряду це внутрішньо- та зовнішньополітична катастрофа. Виявляється, саме найближчий союзник Німеччини - США - вистежує німецьких друзів за всіма правилами спецслужб. І німецькі таємні служби потужно сприяють у цьому. Спершу вона мовчить, потім через свого речника висловлює обурення. "Вона знешкоджує усі вибухові теми", - закидає канцлерці історик Едґар Вольфрум. На його думку, Меркель перечікує проблеми і потім приєднується до думки більшості. Політичний талант, який викликає в однаковій мірі повагу та зневагу.

Однак на європейській арені вона демонструє свою справжню жорсткість. Починаючи з 2008 року, канцлерка дуже активна як кризовий менеджер. За обставин економічної слабкості Греції вона намагається врятувати євро. В Афінах її не згадують добрим словом, та, власне, як і в решті південних країн Євросоюзу. Однак у цілому на міжнародній арені переважає схвалення її європейської політики.

Мікрокосмос Меркель: цифри, дані, факти

Треба знати походження Меркель, щоб зрозуміти, як вона стала тим, ким вона є. У повоєнній історії Німеччини жодного іншого політика ще так не недооцінювали, як доньку пастора зі східнонімецької провінції. В її перших виступах дається взнаки не лише нетелегенічна зовнішність, а ще й брак певної програми. Вона є не місіонером, а прагматиком.

"Звичайно, Анґела Меркель – не ідеолог, - зауважує журналістка Жаклін Бойсен, яка написала біографію нинішньої канцлерки, коли Меркель ще не була керівницею уряду. - Вона може ухвалювати рішення на підставі самих лише цифр, даних та фактів". Якщо на користь певного рішення говорять розумні аргументи та доцільність, пояснює Жаклін Бойсен, то Меркель не стримує себе ідеологією або програмними засадами власної партії.

Прагматизм для неї – понад усе. Їй під силу змінювати власні позиції. Після атомної аварії на "Фукусімі-1" колишня прихильниця атомної енергії перетворюється на прибічницю відмови від мирного атому. Їй це не зашкодило. Навпаки, протеже старого канцлера Гельмута Коля з "дівчинки Коля" вже давно стала "матінкою". Одним словом, партію та уряд вона міцно тримає в руках. Для цього є причини.

Обережність в поводженні з іншими

Наприклад, її дитинство та молодість у "державі робочих та селян". У НДР Анґела Меркель не була опозиціонеркою. У неї було кілька неприємностей, однак соціалістична країна не завдала їй таких травм, як багатьом дисидентам, каже Жаклін Бойсен. "Моє дитинство не було затьмарене", - сказала якось Меркель. Водночас вона рано навчилася обережності у поводженні з іншими. Вона була "тренованою" громадянкою НДР: ані надто лояльною, ані надмірно непокірною.

Анґела Меркель вміє слухати. Хто пам'ятає Меркель у часи її дорослішання, кажуть, що вона була дуже комунікабельною. Товариш по партії Курт Лаук, однак, вважає кмітливість його парткерівниці проблематичною. "Ця жінка вислуховує, сприймає, розуміє, а результат тим не менше неясний, оскільки реакція не завжди є чіткою", - пояснює Лаук. Він очолює економічну раду ХДС. Це сильне крило партії, що переслідує певні інтереси, яким Меркель не може поступитися, одночасно не врахувавши інших партійних течій.

Швидко розпізнати проблему, але зачекати з рішенням - це також фірмовий підхід Меркель. "Я однозначно не прихильник спонтанних рішень, - каже про себе Меркель. – Я оцінюю процеси у їхньому повному перебігу і в багатьох рішеннях запитую, де воно закінчиться". Одним словом, твереза вдумливість науковця.

Кар'єра

У політику Анґела Меркель пішла пізно. Радше випадково. 35-річній заступниці речника останнього прем'єр-міністра НДР Лотара де Мезьєра випадає шанс застосувати нарешті свої невикористані організаційні та комунікаційні здібності. До ХДС вона вступила лише незадовго до цього. Вона старанна, а тепер стає ще й честолюбною.

За канцлерства Коля у 1994 році вона стає міністром довкілля та безпеки реакторів. Важлива галузь, що пасує людині, яка захистила наукову роботу із фізики. Тоді поставало спірне питання захоронення радіоактивних відходів, і Меркель була безкомпромісною: ядерна енергія піддається контролю та не має альтернатив. Аж до катастрофи на "Фукусімі".

Коли 1998 року Гельмут Коль програє вибори до Бундестагу, християнські демократи перебувають у шоковому стані. Чого не скажеш про Меркель. Вона бачить шанс зберегти своє місце у розстановці сил після Коля. Вольфґанґ Шойбле, новий голова ХДС, робить її генеральним секретарем партії. "Головне – привернути до себе увагу", - таким було її тодішнє кредо на новому місці. Після скандалу із партійними пожертвами, у центрі якого опинилися Коль та Шойбле, вона ініціює моральне повалення колишнього канцлера.

У квітні 2000-го Анґелу Меркель обирають новою головою ХДС. На виборах 2005 року вона – топ-кандидат християнських демократів. Голосів вистачає лише на велику коаліцію з СДПН. Однак вона стає канцлером!

Вже 13 років Анґела Меркель очолює Християнсько-демократичний союз, вісім років є канцлером. Досі усі без винятку конкуренти всередині партії не мали шансів проти неї. При цьому Меркель вдається діяти беззвучно, гучну політику вона залишила чоловікам. Вона довела, що лідерство їй під силу. Але куди вона вестиме? Про це часто запитують у ХДС. Партія страждає втратою контурів, закидають їй у власних лавах. У будь-якому разі душею християнсько-консервативної партії її бачать далеко не всі.