Атаки в Актобе: "чорний лебідь" для Казахстану?
7 червня 2016 р.Серія нападів на цивільні та військові об'єкти, яку здійснила 5 червня в Актобе група молодих людей, викликала в експертному середовищі часом діаметрально протилежні судження. Насамперед щодо того, чи були нападники бойовиками ісламістського осередку. Російський оглядач Аркадій Дубнов погоджується з обережними висловлюваннями казахстанської влади, яка говорить не про ісламістів, а про "представників нетрадиційної релігійної течії".
Ісламісти чи ні?
"Це не почерк бойовиків-ісламістів. Тим паче, що ісламістів силові структури в Казахстані останнім часом доволі непогано контролюють. Найімовірніше, ця акція спонтанна, і здійснили її якісь відчайдушні молодики кримінального штибу. В організації їхніх дій простежується спонтанність, що підштовхує до думки про вплив наркотичних речовин", - вважає Аркадій Дубнов. Окрім того, він вказує на те, що напади сталися перед початком священного для мусульман місяця Рамадан. "Якщо нападники розраховували на підтримку мусульман, для яких образа - коїти у священне для них свято вбивства, то домоглися протилежної реакції", - припускає він.
У свою чергу, головний редактор "Нової газети - Казахстан" Олександр Краснер повідомив DW, що редакція провела інтенсивні консультації зі своїми джерелами й фахівцями, у тому числі з ісламу. Їхня спільна думка: на членів бойової ісламістської організації нападники не схожі. Але те, що ці молоді люди зазнали обробки з боку радикальних ісламістів, сумнівів теж не викликає. За словами Краснера, фахівці підкреслюють і той факт, що теракт відбувся безпосередньо перед початком Рамадану.
"У цей день здійснити теракт проти невірних - а світська влада цілком може вважатися владою невірних - це в очах ваххабітів здійснити подвиг. Хтось цим молодим людям навіяв, що вони, здійснивши жертовний подвиг, у такий сакральний день піднімуться на найвищі рівні небесної ієрархії і стануть вічними героями", - пояснює він. "Це розкриває мотив нападу на велику військову частину, на перший погляд незрозумілий. Хтось дуже грамотно використовує ваххабітське трактування ісламу, скеровуючи на такі дії", - стверджує співбесідник DW.
Зв'язок із "земельними протестами"
Краснер виходить із того, що виступ в Актобе - не кримінал, а один із виявів дуже серйозної та справді небезпечної міжкланової війни. Він вбачає зв'язок між подіями в Актобе і так званими "земельними протестами", які почалися в тому ж регіоні республіки наприкінці квітня й перекинулися на інші регіони Казахстану.
За словами головного редактора "Нової газети - Казахстан", невипадково саме 6 червня влада оголосила про те, що Комітет національної безпеки Казахстану викрив змову, метою якої була спроба державного перевороту. Змову очолював нібито бізнесмен Тохтар Тулешов. У планах змовників була й організація "земельних протестів".
"За цією справою вже заарештовані генерали, полковники і високі чиновники: заступник Генпрокурора, член Конституційного суду. Але те, що про це повідомили в понеділок уранці, - очевидна спроба відвернути увагу від нападу в Актобе. Мовляв, владі загрожує не якесь бандугруповання, а ті, хто намагається здійснити переворот, використовуючи протестний рух. І влада справді більше остерігається не тих, хто здійснив напади в Актобе, тому що за ними навряд чи хтось піде, а певної несистемної опозиції, за якою можуть піти широкі верстви населення", - зауважує Аркадій Дубнов.
Спалахи міжкланової війни?
Олександр Краснер вважає твердження, що Тулешов стоїть за "земельними протестами" на заході республіки, цілковито несерйозним. "Він - бізнесмен із південного Казахстану. Чиновники, яких затримали в цій справі, теж із південного Казахстану. А основні виступи проти Земельного кодексу відбулися на заході. Між південним і західним Казастаном доволі напружені відносини. Ці регіони представляють різні жузові структури", - підкреслює він і посилається на власні джерела, які виключають можливість того, щоб бізнесмен із півдня Тулешов "командував" казахами в Актау, Атирау чи Актобе.
"Оголошення Тулешова головним організатором - це вияв тієї ж міжкланової війни. Прибираючи його, намагаються прибрати з керівництва силових структур і частину "південних". А заодно, можливо, хтось таким чином відволікає увагу громадськості від справжніх організаторів "земельних протестів", які мають вагу на заході республіки, але хочуть більшого", - розмірковує співрозмовник DW.
Постріл у відповідь
Координаторка об'єднаної євразійської експертної мережі JEEN Наталія Харитонова також вважає, що йдеться про стратегію дестабілізації. "Контингент, який для цього використовується, має внутрішній "поділ праці": це можуть бути ісламісти, сепаратисти, патріоти-націоналісти. Залежно від ситуації "актив", який стоїть за подіями і який нам поки що поіменно невідомий, використовує ту чи іншу частину цього контингенту. Силовики наприкінці травня жорстко виступили проти "земельних протестів", а тепер "актив" "вистрілив" у тих самих силовиків", - каже вона.
На думку Харитонової, нападники в Актобе діяли рішуче, але непрофесійно. "Вони рвалися по зброю в магазини і на склади силовиків, відповідно, власного арсеналу не мали. Використання підготовлених шляхів відходу свідчить про планування операції, але її рівень не надто високий. Це наслідок того, що такий собі "актив" задіяв нову групу для розхитування ситуації", - продовжує координаторка JEEN.
"Я не наважуся стверджувати, що події в Актобе - це і є так званий "чорний лебідь" і що вони "підірвуть" ситуацію в Казахстані, який ще нещодавно виглядав доволі стабільним і благополучним. Але очевидно, що поряд із "земельними протестами" вони серйозно дестабілізують ситуацію в республіці", - вважає Аркадій Дубнов.