Переселенці без права голосу

"Нас позбавили будь-яких прав, зокрема і права обирати", - задумливо дивлячись у вікно, каже 52-річна доннечанка Тетяна Хороводнікова. Від війни на Донбасі вони разом з сестрою втекли до Києва і вже більше півтора роки працюють консьєжами в одній зі столичних багатоповерхівок. "Ми не можемо знайти нормальної роботи і тепер нас позбавили і права голосу, хоча я у Києві уже досить довго і вважаю вже це місто рідним,", - каже жінка.

Без права голоса

Таких як вона, позбавлених права голосу на місцевих виборах, які відбудуться 25 жовтня, понад півтора мільйони. Саме стільки внутрішніх переселенців в Україні у жовтні нарахувало Управління ООН з координації гуманітарних питань. Всі ці люди, переїхавши в інші регіони, через збройний конфлікт на сході та анексію Криму, фактично втратили можливість брати участь у виборах. Адже голосувати в Україні можна лише той, чиє прізвище занесене у Державний реєстр виборців за місцем реєстрації. Якщо фактичне місце проживання людини відрізняється від того, яке записане у паспорті, то проголосувати вкрай складно. "Треба приїжджати в день виборів на голосування тільки туди, де ти зареєстрований. Раніше було простіше змінити свою виборчу адресу, але в 2010 році Партія регіонів Віктора Януковича ускладнила цю процедуру. Тепер від цього страждають ті, хто за них тоді голосував", - каже експерт з виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем Денис Ковриженко.

Аби переселенці отримали можливість голосувати на місцевих виборах ще наприкінці літа у Верховній Раді було зареєстровано три законопроекти, які в той чи інший спосіб передбачали можливість подати до виборчої комісії заяву про зміну своєї виборчої адреси в Держреєстрі виборців. "Але жоден з цих законопроектів так і не потрапив у сесійну залу. Профільний комітет просто їх не підготував до розгляду. Тому переселенці не голосуватимуть", - пояснює Ковриженко.

Порушення прав людини чи вимушена норма?

Громадські активівсти, які допомагають переселенцям, обурені таким ставленням влади до людей. "Головний аргумент у влади – "та вони, ці переселенці, понавибирають нам"… Але ж це порушення базових принципів прав людини. Переселенці вже майже два роки живуть поза межами дому і більшість з них вже влилися у громаду того місця, куди були змушені тікати від вибухів чи тиску російських маріонеток у Криму", - сказала DW заступник координатора громадської ініціативи Крим SOS Євгенія Андреюк. Вона перекона, що таке ставлення до переселенців підриває їхню довіру до влади та владних інституцій. "Вони ні там, ні тут не відчувають себе частиною українського суспільства", - констатує Андреюк.

У Комітеті виборців України (КВУ) навпаки вважають: те що переселенці не голосують на місцевих виборах, відповідає конституційним нормам, адже виборець може лише раз віддати свій голос на виборах. "Зараз люди з Донецька, Алчевська голосували б у Києві, Львові, Харкові за місцеву владу, де вони тимчасово проживають. А після того, як почнуть виконуватися мінські та паризькі домовленості, повернуться додому і знову на місцевих виборах у своєму регіоні обиратимуть місцеву владу. Це неправильно", - переконаний голова КВУ Олексій Кошель.

Повернення додому: примарні перспективи

Цей аргумент громадські активісти з КримSOS вважають абсолютно необгрунтованим, адже якщо у якоїсь частини переселенців з Донбасу ще є відчуття того, що найближчим часом вони зможуть повернутися в свої домівки у рідні міста, то переселенці з Криму розуміють, що їхнє повернення додому не буде швидким. За даними Крим SOS, майже 60 відсотків усіх українських переселенців не бачать можливості повернутися на Донбас та у Крим найближчими роками.

"Я хочу почати нове життя. Хочу бути повноцінним членом громади тут, голосувати, мати можливість впливати на владу. Але для цього я маю придбати житло і прописатись. Такої можливості у мене немає і тому я ні там, ні тут", - з гіркотою у голосі каже Ріфат Алієв з Алушти, який нині мешкає у передмісті Києва. Він наполягає, аби влада спростила законодавство, аби переселенці могли голосувати, якщо не на цих, то хоча б на наступних виборах. "Потрібні зміни, аби виборча адреса не була прив'язана лише до житла. Потрібні інші, більш гнучкі механізми", - констатує голова КВУ.

"Нам закрили рота!"

Окрім переселенців не братимуть участі у виборах також жителі Донецької і Луганської областей, які живуть за місцем своєї реєстрації, але за висновком Центральної виборчої комісії, влада не може гарантувати безпеку цим громадянам через безпосередню близькість до лінії розмежування. У жовтні жителі цих районів не обиратимуть 122 місцеві ради, серед яких міські ради Волновахи, Авдіївки, Дебальцевого, Дзержинська, Костянтинівки, Щастя, Попасного та інших населених пунктів. Це страшенно обурює Артема Шаіпова, який родом з міста Артемівськ, яке нещодавно перейменували у Бахмут.

"Місто вже давно контролюють українські військові, але виборів там не буде. Як військово-цивільні адміністрації визначали ці місця, для мене не зрозуміло. Чітких критеріїв немає – комусь дозволили голосувати, комусь ні", - дивується Артем. Таку вибірковість він вважає дискримінаційною, саме тому вирішив взяти участь у фотопроекті ініціативи КримSOS "Вимушено безголосі"( http://krymsos.com/settlers/news/56155643b8651/) , аби привернути увагу суспільства до проблем переселенців, яких позбавили права голосу на виборах. На світлинах відомі громадські діячі, актори, журналісти, правозахисники закрили собі обличчя картками, де написані місця їхньої реєстрації у містах сходу та Криму. "Нам просто закрили рота і це несправедливо", - підсумовує Артем Шаіпов.