Божевілля з тренерами Бундесліги: звільняти чи залишати?

Половина Бундесліги викидає своїх тренерів геть, укладає контракти з новими, хоча старі контракти ще не завершилися. Кульмінацією плутанини з тренерами стали обставини звільнення Фелікса Маґата. Один з найкурйозніших випадків в історії вищої футбольної ліги ФРН: Маґата звільнили попри те, що він вивів "Шальке" до фіналу Кубку Німеччини та чвертьфіналу Ліги чемпіонів.

Ще перед тим, як відбулося звільнення, "Вольфсбург" за спиною менеджера Дітера Генесса почав вести переговори з Маґатом. Маґат подає заяву на звільнення, а майже паралельно з цим його звільняють. Отож, із тренувального костюму "Шальке" в тріко "Вольфсбурга" - упродовж запаморочливих 24 годин. На довершення "Шальке" та Маґат ще й роблять заяву про "розлучення за обопільною згодою". Ну, й найголовніше - клуб сплачує екс-наставнику королівську премію в два мільйони євро з обґрунтуванням: за досягнуті успіхи в Кубку Німеччини та Лізі чемпіонів.

Гра на публіку


Одні кажуть без пієтету: нормальний перебіг. Інші дивуються: годі вже цієї тренерської плутанини! "Який цинізм та неповага до усталених звичаїв! Для мене Бундесліги більше не існує",- каже уболівальник Райнер Зекер. "Припиніть це божевілля! Для тренерської гільдії теж має бути запроваджено трансферне вікно. Те, що діється, - ніщо інше, як порушення принципів конкуренції",- обурюється Міхаель Рьобер.

Спортивний психолог Бернд Штраусс проаналізував 14 тисяч ігор Бундесліги та 300 тренерських звільнень. Він каже: всі ці ухвали - це гра на публіку, яка не додає сили клубу: "Власне, усі світові дослідження, в тому числі й у інших лігах, показують, що багаторазові зміни тренерів успіху не приносять".

Коли "душа клубу" страждає...

Звичайно, теоретизувати легко, а практика засвідчує зовсім інше, продовжує психолог: "Футбол – це соціальна система, заряджена шаленими емоціями. Погані результати призводять до страху, страх виливається у роздратування та гнів. Гравці стають незадоволеними, тож відповідальні особи мусять продемонструвати якісь активні кроки, якусь діяльність, хочуть щось змінити, знайти винного".


І, звичайно, знаходять його. А що їм ще робити, коли "душа клубу переживає страждання", каже далі Бернд Штраусс: "Перед очима стоїть певна ціль. І ось закрадається підозра: а чи її взагалі досягнути? Виникає конфлікт, у тому числі на рівні психології. У клубі й довкола нього всі починають запитувати: а як так могло статися? Адже буди поставлені задачі, вкладалися гроші…"

Тренер піде – і все налагодиться

Концепція, власне, не нова: тренер повинен піти – і все знову стане на свої місця. Однак сьогодні вона дещо видозмінилася. Адже звільнення вже давно не є лише питанням успіху-неуспіху, а радше комунікаційною проблемою.

Якщо складається враження, що серце тренера "б'ється не в такт із командою", то між командою, фанами та клубом стається розкол. "Звичайно, буває, що в середовищі команди справді виникає приховане невдоволення тренером. Не через погані результати абощо, а через те, що його особу не визнають", - каже спортивний психолог.

Досягнення чвертьфіналу Ліги чемпіонів та фіналу Кубку Німеччини – це вже не аргумент на користь того, щоб зберегти тренера. Як це яскраво довів приклад між "Шальке 04" і його екс-наставником. Але як стається, що деякі тренери стають більш ізольованими і менше справляють враження єдиного цілого з клубом, хоча ще зовсім недавно, здавалося б, усе було так гармонійно?

Бути гнучким - обов'язок доброго тренера

"Тренер має бути гнучким, у своїй поведінці повинен вміти змінюватися. Це пов‘язано з тим, що й команда змінюється, змінюються команди-конкуренти", - вважає фахівець.

Сьогодні в Бундеслізі всі команди прагнуть мати в себе новий тип успішного тренера. Комунікабельного, динамічного та такого, що постійно вчиться й вдосконалюється. Приклади є – це тренер "Фрайбурґа" Робін Дутт, "Майнца" Томас Тухель або найулюбленіша нині постать в німецькому футболі – тренер "Борусії" (Дортмунд) Юрґен Клопп.

Протягом останніх десятиліть гравці змінилися. Підхід до них має бути іншим, робить наголос Бернд Штраусс: "Насправді сьогоднішній футбол відходить від ситуації, коли в команді є одна-дві зірки, і тяжіє до команд з одинадцятьма рівноправними гравцями".

Але, незважаючи на це, й таким командам дуже потрібно бачити у тренері виразні лідерські якості. І в цьому немає суперечності, зауважує фахівець. Юрґен Клопп користується репутацією навіть суворого тренера. "Якби ми мали 18 "юрґенів клоппів", у кожній з команд Бундесліги по одному, то в кінці сезону все одно два клуби мусили б вибувати."

Автор: Захар Бутирський
Редактор: Христина Ніколайчук