Бюджет ЄС провалився

Канцлер Німеччини Анґела Меркель вважає, що консенсусу стосовно плану бюджет успільноти на 2014-2020 роки досягти можливо. Потенціалу і шансів для згоди достатньо, сказала Меркель після провалу дводенного саміту Євросоюзу, що завершився у п'ятницю, 23 листопада в Брюсселі. У нас ще є час», - відзначила керівниця німецького уряду.

Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей має упродовж наступних тижнів підготувати нові пропозиції. «За оцінкою ван Ромпея, компромісне рішення стосовно бюджету ЄС на 2014-2020 роки може бути знайдено до початку наступного року.

Конфлікт інтересів

Запропонований Єврокомісією фінансовий план розрахований на понад трильйон євро. За нього найбільше виступають країни Східної та Південної Європи, котрі мають особливий зиск від європейської допомоги для бідних регіонів. Натомість країни, які платять до спільної європейської скарбниці значно більше, ніж отримують назад у вигляді дотацій, відхиляють розроблений Єврокомісією проект.

Компромісні пропозиції президента Європейської Ради Германа ван Ромпея, які передбачали скорочення обсягом у близько 80 мільярдів євро, не змогли знайти широкої підтримки учасників саміту. Оглядачі та окремі політики ще перед початком саміту припускали, що жодного рішення у Брюсселі цими днями ухвалити не вдасться - занадто великими були розбіжності між поглядами різних країн. 

Кожен сам за себе

Головні суперечки точилися довкола питання обсягу коштів, які ЄС збирає з усіх членів спільноти, а потім спрямовує у вигляді субсидій та окремих програм тим регіонам, які потребують підтримки. Бідніші країни ЄС, які найбільше виграють від виплат зі спільного котла, наприклад, Польща чи Естонія виступали за проект Єврокомісії. Натомість група держав, які найбільше платять, одержуючи назад значно менше, не могли порозумітися щодо обсягу необхідних скорочень.

Тоді коли Великобританія та Швеція вимагали зменшення обсягу бюджету на двісті мільярдів, Німеччину влаштовувала економія на рівні ста мільярдів євро. Деякі країни пропонували, щоб гроші у майбутньому виплачувалися не у вигляді аграрних субсидій, а спрямовувалися радше на інновації, інвестувалися в науку та освіту. Водночас Франція, Іспанія та інші країни з сильно розвинутим сільським господарством рішуче відхиляли таку зміну курсу.

Британська категоричність

Однією з найкатегоричніших була позиція британського прем'єра Девіда Кемерона. Британський уряд виступає за скорочення на 200 мільйонів, мотивуючи це тим, що у часи заощадження варто скорочувати і надходження до  європейського бюджету. Натомість знижку на власний внесок до спільної скарбниці у понад три мільярда євро щороку Лондон хоче зберегти у повному обсязі.

Як очікується, нова спроба політичних лідерів 27 країн-членів Європейського Союзу домовитися з приводу фінансового плану на 2014-2020 роки відбудеться на початку наступного року.