Вибори в Румунії: повернення до націоналізму й популізму?

"Корупція вбиває!" - із цим криком відчаю десятки тисяч румунів, переважно молодих, виходили торік на вулиці країни. Вони протестували проти корумпованої політичної еліти. Причиною протестів стала пожежа в одному з нічних клубів Бухареста, яка забрала понад 60 життів. Протести призвели до відставки уряду, який очолював соціал-демократ Віктор Понта. До влади прийшов уряд технократів під проводом тоді безпартійного екс-єврокомісара з питань сільського господарства і розвитку сільських районів Дачіана Чолоша. За рік цей уряд стабілізував політичну та економічну ситуацію і відчутно наблизився до виконання вимог демонстрантів щодо поваги, відповідальності та прозорості з боку політичного класу.

Результати парламентських виборів у Румунії, які проходять у неділю, 11 грудня, покажуть, чи буде можливим продовження курсу уряду Чолоша. Цього разу люди, які вижили під час пожежі в нічному клубі, записали емоційне відеозвернення до своїх співгромадян: "Ми знаємо, що тобі боляче через те, що сталося з цією країною, що боляче через корупцію, бюрократію та кумівство. Якщо ти хочеш рівноправ'я і законів, які тебе захищатимуть, то мусиш піти і проголосувати!"

Поливання брудом у медіа

Та звернення постраждалих від пожежі майже не помітне на тлі взаємного передвиборчого поливання брудом на телебаченні. Представники Соціал-демократичної партії та медіа, які їх підтримують, лають усе, що, на їхню думку, є "чужоземним", а не "щиро румунським".

Чолоша, який оголосив про готовність залишатися прем'єром у випадку перемоги Націонал-ліберальної партії та нового громадянського руху "Союз порятунку Румунії", називають маріонеткою Брюсселя і масоном. Тоді як Національне антикорупційне відомство, яке успішно проводить розслідування проти корумпованих політиків і вже відправило кількох із них за ґрати, нібито керується із ЄС та США, а президент Клаус Йоганніс, який має німецьке коріння, мовляв, не є "справжнім румуном"… Усе це щодня лине з екранів соціал-демократичної пропагандистської машини. "Вишенька" на цьому націоналістичному торті - твердження, що за всією цією "антирумунською змовою" стоїть американський мільярдер і філантроп угорсько-єврейського походження Джордж Сорос. Він, мовляв, фінансував свій проект на підтримку відкритого суспільства протягом останніх 20 років тільки для того, аби здобути контроль над Румунією.

Така різка риторика в Румунії - не новина. Так, одразу після революції у грудні 1989 року нові екс-комуністичні лідери проголосили гасло "Ми не продаємо нашу країну!" Таким чином щонайменше в перші роки після падіння комуністичного диктатора Чаушеску було покладено край розбудові демократично-ліберальних структур із залученням осіб, які поверталися до країни, а заодно й активному залученню іноземних інвесторів.

Після вступу Румунії до НАТО у 2004-му та ЄС у 2007-му націоналістичні тенденції послабилися. Натомість напередодні виборів президента у 2014 році вони знову вийшли на передній план. Кандидат від Соціал-демократичної партії, екс-прем'єр-міністр Віктор Понта негативно відгукувався про походження свого опонента, націонал-ліберала Йоганніса, який належить до етнічної та релігійної меншини. Йоганніс - євангеліст і румунський німець. Однак соціал-демократи прорахувалися: саме Йоганніса обрали президентом.

Дані опитувань: соціал-демократи - попереду

Та схоже, що цього разу стратегія соціал-демократів та менших партій - їхніх союзників - приносить плоди. Незважаючи на те, що колишній глава соціал-демократичної партії Понта потрапив у поле зору органів юстиції через корупцію, а нинішній лідер партії Лівіу Драгня був засуджений на два роки умовно через маніпуляції на виборах, ця партія, за даними останнього соцопитування румунського Інституту IRES, може здобути близько 44 відсотків голосів.

За старі владні структури традиційно голосує передусім "вірне системі" населення старшого віку. Обидві партії, які підтримують політику реформ чинного прем'єра Чолоша, можуть здобути 23 відсотки (націонал-ліберали) та сім відсотків голосів ("Союз порятунку Румунії").

Для формування уряду соціал-демократи можуть отримати підтримку від "Альянсу лібералів і демократів за Європу", якому прогнозують шість відсотків. Консервативний екс-президент Траян Басеску теж несподівано вдався до націоналістичної риторики і сподівається завдяки цьому здобути кращий результат для своєї партії, якій опитування прогнозують шість відсотків.

За подолання п'ятивідсоткового бар'єру боротимуться і представники угорської меншини в Румунії, які донині вже не раз мали "золоту акцію" - відігравала вирішальну роль під час переговорів про формування коаліцій. Нині ж вони, за даними опитування IRES, ледь долають п'ятивідсоткову позначку.

"Покоління Facebook" хоче змін

Про те, що політичну еліту неможливо змінити за ніч, знає і так зване "покоління Facebook", яке бере активну участь у передвиборчому процесі. Добре освічене молоде покоління більше не хоче терпіти систему кумівства та корупційних зв'язків. Ця молодь не хоче, аби її позбавляли правової держави. Тому постраждалі під час пожежі в бухарестському нічному клубі й записали палке відеозвернення, яке кілька тисяч користувачів поширили в інтернеті.

Від активності волевиявлення молодого покоління і в Румунії, і на закордонних дільницях (чимало молодих румунів виїхали з країни, бо не бачили на батьківщині майбутнього для себе та своїх дітей) залежить, повернеться Румунія до старих політичних практик чи продовжить рухатися шляхом зміни системи.