Савчук про політичний тролінг Кремля

В одній з газет Людмила Савчук знайшла оголошення від роботодавця, який платить гроші за написання постів і коментарів в інтернеті на замовлення керівництва. Вона працювала без трудового договору та протягом двох місяців не одержувала плати за свою роботу. Це спонукало Савчук, журналістку за фахом, подати позов проти фірми, яка офіційно ніколи не існувала. У першому раунді боротьби вона перемогла. У такий спосіб світ дізнався про так звану "фабрику тролів" у Росії.

DW: Протягом двох місяців Ви працювали у фірмі, яка офіційно називається компанія ТОВ "Інтернет-дослідження", а неофіційна назва якої "фабрика тролів". Що Ви там побачили?

Савчук: Не знаю, хто вигадав термін "фабрика тролів", але це дійсно фабрика, що продукує зміст. Там сидить ціла купа людей, які, немов на конвеєрі, у шаленому темпі пишуть коментарі, пости, розміщують фото та відео. Вони підтримують свої групи у соціальних мережах, пишуть блоги та сидять у чатах. А це - колосальна робота! Їхній офіс знаходиться на вулиці Савучкіна у Санкт-Петербурзі, у величезному чотирьохповерховому офісному комплексі. В усіх офісах повно людей, жодної вільної кімнати немає.

Хто Вам давав завдання, хто визначав теми?

Якщо працюєш на них, то ніколи не знаєш, хто дає завдання. Вони ходять від комп’ютера до комп’ютера і роздають "технічні завдання". А мета таких завдань - написати новину чи повідомлення. Зазвичай, це випуски новин російського державного телебачення. А тоді одержуєш вказівку, як ти маєш цю новину обробити, та які маєш розставити акценти. Тобто тобі вже вказують твою думку - думку за гроші. Структура цієї організації - дуже складна. На додачу, там є ще відділ аналітики, який займається щоденними новинами.

А хто співробітники?

Це молоді люди, студенти чи безробітні випускники вузів. Ті, хто працює тролем, не знають жодних меж та жодної відповідальності. Вони ховаються за масками, за фальшивими аккаунтами і вважають, що мають право казати все. А для мене - це чистої води екстремізм та розпалення расизму.

Теми поділяються за пріоритетністю?

Так, є близько десяти тем, які вважають особливо важливими. Номер один - Україна, за нею увага прикута до Сполучених Штатів Америки. Зазвичай все обертається довкола ненависті до США. Обаму треба подати як головного винуватця усіх бід. Ви, напевно, чули вираз "Гейропа", який, звісно, винайшли тролі. Цим виразом намагаються навести на думку, що в Європі скрізь активно пропагується гомосексуалізм. І, певна річ, йдеться також про російську політичну опозицію, яку тролі критикують у мережі. На противагу цьому хвалять двох людей - президента Путіна та міністра оборони Шойгу.

Ви подали позов проти компанії, що два місяці поспіль не платила Вам зарплатню. Нині суд став на Ваш бік та підтвердив Ваше право на одержання платні. Чи це кінцева мета для Вас?

Затримки з виплатою зарплати для мене були лише приводом офіційно звернути увагу на фірму, піддати її розголосу. Це мені вдалося. Я хотіла, щоб вони визнали перед судом, що існують. Вони з'явилися і визнали це. Більше того: у моєму позові зазначається, що мене найняли для написання платних коментарів. Це теж визнали.

Вам ніколи не було лячно?

З самого початку я боюся за своє життя. На жаль, страх не зник. Я намагаюся захистити себе - наскільки це мені вдається. Але щодня я замислююсь над цим.

Як Ви можете себе захистити?

Я не відповідаю на певні прохання російських телеканалів про інтерв’ю. Крім того, я ретельно планую свій маршрут у межах міста. Були й дивні дзвінки від колишніх колег, аби заманити мене на якісь зустрічі. Не думаю, що вони хотіли мене вбити, але за цим усім стоять впливові люди. Викрити цих людей - це і є моя мета.