Brexit: вичекати чи виходити?

Чи є графік для виходу Сполученого Королівства зі складу ЄС?

Прем'єр-міністерка Великобританії Тереза Мей заявила, що до кінця поточного року Лондон взагалі не подаватиме заявку на вихід зі складу ЄС. Ще на вихідних газети Великобританії повідомляли, що Мей може почекати аж до жовтня 2017 року, поки взагалі зможе подавати відповідну заявку про вихід Лондона зі складу ЄС. Відтак максимум до кінця 2019 року можна вести переговори щодо умов Brexit. Однак коли саме вихід Сполученого Королівства набуде правової сили та як довго триватиме при цьому перехідний період, - наразі цілком невідомо.

Чому це триває так довго?

Якщо вірити виданню The Sunday Times та іншим ЗМІ, в британському уряді панує "хаос". Хоч і створили два нових міністерства - одне відповідатиме за Brexit, а інше за міжнародну торгівлю, - але вони ще не мають достатньо кваліфікованого персоналу. Крім того, ніхто в цих новостворених відомствах й гадки не має, про що, власне, їм слід перемовлятися. В самому уряді не вщухають суперечки між міністром торгівлі Ліамом Фоксом та міністром закордонних справ Борисом Джонсоном щодо того, хто в майбутньому має відповідати за торговельні відносини зі світом та з країнами-членами ЄС.

9 серпня керівниця уряду Мей заявила, що "весь урядовий апарат працює на повну силу" в підготовці до переговорів щодо Brexit. Водночас голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер вже давно припускає, що у прихильників виходу Сполученого Королівства зі складу ЄС немає плану. Під час останніх дебатів в Європейському парламенті щодо Brexit він заявив, що "не розуміє", чому потрібні місяці, перш ніж переговори можна починати.

Ставлення інших країн-членів ЄС?

Почекати та задуматися - такий поки що девіз. Канцлерка ФРН Анґела Меркель заявила перед своєю літньою відпусткою, що розуміє, - британцям потрібні кілька місяців часу, аби розібратися що й до чого. Досі в ЄС виходили з того, що прем'єр-міністерка Тереза Мей до кінця року запустить в дію статтю 50 Лісабонського договору, яка в загальних рисах регулює процес виходу зі спільноти. Але, здається, що цей крок відсувається на невизначений термін.

Незабаром Мей відвідає багато європейських столиць з першим візитом в якості очільниці британського уряду. В Парижі, Берліні, Римі вона вже побувала у новій якості. Проте очікувати неформальних переговорів на цю тему не варто. Всі 27 країн-членів ЄС ще наприкінці червня вирішили, що вестимуть переговори лише тоді, коли Великобританія сама дасть для цього привід, тобто, запустивши в дію передбачений статтею 50 Лісабонської угоди механізм.

Як ЄС готується до цього?

Деякі країни-члени, приміром, Франція, наполягають на тому, щоб розпрощатися з британцями швидко та без значних поступок. Натомість Німеччина виступала досі за радше спокійний вихід Сполученого Королівства.

Однак до нинішньої "завислої" ситуації поступово звикають. Дипломати ЄС в Брюсселі інтерпретують нещодавні економічні дані так, що сама Великобританія має більше клопоту через невизначеність навколо Brexit, ніж ЄС. Тож саме Лондону слід натиснути на газ, а не ЄС, вважають в Брюсселі.

Наступного понеділка прем'єр-міністр Італії Ренці, президент Франції Олланд та канцлерка Німеччини Меркель мають намір зустрітися на невеличкому італійському острові, аби обдумати шляхи реалізації Brexit. 15 вересня керівництво всього ЄС зустрінеться на саміті в Братиславі, саме під час головування Словаччини в ЄС, щоб так само подумати про це. Саміт відбудеться без участі Великобританії.

Згідно з даними Європейської Ради, відповідні рішення ще не ухвалили. А 1 жовтня на посаду заступить головний відповідальний за переговори про Brexit представник ЄС Мішель Барньє. Сам Барньє - близький друг голови Єврокомісії Юнкера та колишній французький урядовець. У Лондоні Барньє, який раніше обіймав посаду єврокомісара, вважають прихильником жорсткої лінії.

Які практичні наслідки очікування Brexit?

Якщо ж прем’єр-міністерка Мей справді витягне карту Brexit аж у жовтні 2017 року, аби вичекати поки відбудуться вибори до національних парламентів у Франції та Німеччині, тоді Brexit стане дедалі складнішим. У травні-червні 2017 року очікуються вибори до Європарламенту. В них Великобританія змушена буде знову взяти участь, якщо вона й надалі залишатиметься повноцінним членом ЄС. Країну представляють 74 євродепутати. Тож британці, попри те, що прощаються з Євросоюзом, ще матимуть вплив на голосування з обрання наступної Європейської Комісії, яка має стати до виконання своїх обов'язків восени 2019 року. Щонайпізніше 2019 року завершаться також переговори щодо бюджету для всього ЄС на період до 2027 року. Теоретично Великобританії доведеться брати участь у відповідних переговорах, навіть попри бажання Лондона припини вносити щорічні внески в касу ЄС обсягом 8,5 мільярда євро.

Чи Brexit взагалі коли-небудь проведуть?

Дехто з політиків ЄС взагалі сумнівається, чи захоче прем'єр-міністерка Мей вийти зі складу ЄС. "Британський уряд не прив'язаний у правовому відношенні до референдуму", - провістив німецький євродепутат Ельмар Брок в одному з інтерв'ю. Австрійський міністр внутрішніх справ Ганс-Єрґ Шеллінґ ще в липні заявив кореспонденту німецького економічного видання Handelsblatt: "Великобританія ніколи не вийде. Вони й через п'ять років ще будуть членом". Хай там як, а Шотландія та Північна Ірландія прагнуть лишитися в складі ЄС, і заради цього, в крайньому разі готові вийти зі складу Сполученого Королівства. У Шотландії триває підготовка до другого референдуму щодо незалежності. А в Північній Ірландії намагаються оскаржити Brexit. Дипломати в Брюсселі припускають, що Тереза Мей могла б затягти Brexit щонайпізніше до 2020 року, коли відбуватимуться вибори до нижньої палати парламенту Великобританії - Палати громад. Тоді британські виборці могли б ще раз проголосувати, щоб показати, чи дійсно вони серйозно думають про вихід з ЄС.