Вища освіта в Україні: менше грошей – краща наука?

Після активного обговорення ситуації навколо скорочення і скасування обсягу державного замовлення для підготовки фахівців за низкою спеціальностей у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», у профільному міністерстві оприлюднили офіційний коментар з цього приводу. У ньому зокрема йдеться про те, що ця вища школа – далеко не єдина в Україні, яка отримала скорочене держзамовлення. Згідно з повідомленням, обсяг прийому за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у 2011 році було скорочено на 1282 місця – скорочення стосуватимуться з 17 програм.

Десь скорочено, десь збільшено

«Незважаючи на це, Національному університетові “Києво-Могилянська академія” на чотири спеціальності обсяг прийому збережено, а на сім спеціальностей збільшено», - ідеться в повідомленні. Держзамовлення буде збільшено, йдеться у повідомленні міністерства, за такими напрямками як культурологія, філологія, економічна теорія, хімія, системи і методи прийняття рішень, інформаційні управляючі системи та технології, а також програмне забезпечення систем.

Що ж стосується магістерської програми з журналістики, для якої бюджетних місць в університеті міністерство цьогоріч взагалі не передбачило, то це пов’язано з «прагненням забезпечити якісну підготовку журналістів-магістрів», - кажуть у міністерстві. З цією метою, мовляв, було вирішено зосередити їх навчання у столиці в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адже там, на відміну від «Могилянки», готують ще й журналістів-бакалаврів.

Шок для абітурієнтів

Викладачі і студенти «Києво-Могилянської академії» сумніваються у щирості намірів міністерства, яке стверджує, що відмова від фінансування Могилянської школи журналістики дозволить підвищити загальний рівень підготовки фахівців цієї сфери. Викладач школи та головний редактор групи сайтів «Главред» Діана Дуцик у розмові з Deutsche Welle наголосила на інновативності «могилянського» підходу до підготовки журналістів. «У Могилянській школі журналістики абсолютно інші підходи до навчання, ніж в Інституті журналістики. До нас уже приходять люди з бакалаврською освітою з різних вишів з різних регіонів України. І в нашій школі вони отримують практичну підготовку. Студенти у нас вивчають весь виробничий процес, який є в редакціях друкованих та електронних медіа», - розповідає Дуцик.

На умовах анонімності своїми міркуваннями про ситуацію, що склалася поділилися й абітурієнти. Цими днями вони саме складають вступні іспити та інформація про скасування держзамовлення стала для вступників справжнім шоком. Одна з абітурієнток розповіла Deutsche Welle, що до Могилянської школи журналістики вона йде саме через особливий підхід до навчання у цій вищій школі. «Навіть якщо завітати в саме приміщення, можна побачити унікальність цієї школи – там все наближено до тих умов, у яких працюють представники медіа», - каже вона.

Як і багато її колег, випускниця-бакалавр подала свої документи на вступ на єдину програму, тож тепер, якщо доведеться навчатися за контрактом за 19 тисяч гривень на рік, вона вірогідно відмовиться від своїх планів на освіту.

Меценати замість держави

Однак надію отримати освіту саме в «Києво-Могилянській академії» абітурієнтка не втрачає. За її словами, адміністрація університету разом із колишніми випускниками мають на меті створити фонд, який фінансуватиме навчання 15 студентів-журналістів.Залучення спонсорів та меценатів, що дозволить компенсувати студентам якщо не всі, то хоча б частину витрат, вірогідним виходом із ситуації називає і Дуцик. «Таким чином, талановита молодь з тих родин, які не мають можливості платити за навчання, зможе у нас навчатися», - каже вона.

20-25 журналістів – «це крапля у морі» для українського медійного ринку, визнає викладачка. «Але на ринку, де процвітає масовий непрофесіоналізм, кожен випускних із хорошою освітою - на вагу золота», - підсумовує Діана Дуцик.

Автор: Данило Білик
Редактор: Євген Тейзе