Військо РФ біля кордону з Україною: що відбувається

Інформація про передислокацію в різні точки на кордоні з Україною близько чотирьох тисяч російських військових з'явилася в газеті The New York Times (NYT) 30 березня. Цю цифру озвучило виданню одне з офіційних джерел. Крім того, як пише газета, ще минулого тижня Європейське командування збройних сил США підвищило рівень спостереження за ситуацією з "можливої ​​кризи" до "потенційно неминучої кризи" - найвищої позначки. Це реакція на те, що Росія не вивела свої військові частини після завершення 23 березня військових навчань. До того ж, в соціальних мережах почали з'являтися повідомлення про перекидання Росією додаткових підрозділів у Брянську, Воронезьку і Ростовську області, а також в анексований Крим.

Реакція Москви: Кремль знову все заперечує

Міноборони РФ наразі ніяк не коментує публікацію NYT. А прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков на запитання про те, що відбувається на кордоні з Україною, заявив, що Росія переміщує збройні сили "в межах своєї території на свій розсуд" і що "це не має нікого турбувати", бо не становить жодної загрози. Як традиційно зазначив Пєсков, "що стосується участі російських військ у збройному конфлікті на території України, російські війська ніколи не брали в ньому участь і не беруть".

Читайте також: 

 Лавров пригрозив "руйнуванням України" у разі загострення на Донбасі

"Гра на межі може призвести до розв'язання бойових дій"

Російський військовий оглядач Олександр Гольц впевнений, що дії з боку РФ носять демонстративний характер, але не виключає, що це в підсумку може призвести до реальних бойових дій. "Росії конче потрібний новий засіб тиску на Захід, - говорить експерт. - До арешту Навального засобом торгу була загроза, що у відповідь на санкції буде посилення тиску на опозицію і будуть знищуватися права людини. Тепер Заходу ясно, що пріоритет Путіна - це придушення опозиції, і що пом'якшити це будь-якими поступками він не може. В результаті ця схема перестала працювати".

Зараз, вважає Гольц, таким засобом тиску буде загроза розв'язання війни в Україні, оскільки Євросоюз вклав багато сил і коштів, щоб не допустити нової війни. "Ставки високі, Путін буде продовжувати цю політику шантажу і тиску, хай і не бажаючи в принципі починати ці воєнні дії. Але війна - це сфера, в якій не можна все спрогнозувати. Мої побоювання полягають в тому, що ось ця гра на межі може в підсумку призвести до розв'язання бойових дій".

Втім, експерт упевнений, що жодних воєнних дій на Донбасі не буде до середини травня - з природних причин. "Доки не просохне степ, жодного наступу вчинити неможливо. Все просто загрузне, як це було не раз", - сказав Олександр Гольц. Зрештою, він висловив сумнів, що опубліковані в мережі кадри перекидання військ нові. "В будь-якому випадку, розмова про 4 тисячі військовослужбовців. Це 5-6 батальйонних тактичних груп. З цим війну не починають", - додав він.

Реакція Києва: ситуація на кордоні загострилася

Про те, що Росія перекидає військові частини на навчання до Криму, у Воронезьку і Брянську області, де вони залишаються після завершення маневрів, заявив також з трибуни Верховної Ради 30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак. Він не спростував і не підтвердив цифру в 4 тисячі військовослужбовців. Але сказав, що сумарно вздовж українського державного кордону та на тимчасово окупованих територіях України вже стоїть 28 батальйонних тактичних груп з Росії.

Читайте також: Верховна Рада вимагає від РФ негайно припинити бойові дії на Донбасі

Крім того, з посиланням на дані української розвідки, Хомчак зазначив, що під приводом підготовки до навчань "Захід-2021" Росія планує перекинути до кордонів України ще 25 додаткових батальйонних тактичних груп. За словами Хомчака, "разом з наявними розгорнутими силами і засобами поблизу державного кордону України це створює загрози військовій безпеці держави".

Читайте також: Зеленський: Грою м'язів
 Росія прагне тиснути на переговори

Раніше, в середу, 31 березня, українська делегація в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання конфлікту на Донбасі заявила про відмову представників російської делегації підтримати пропозиції про необхідність дотримання повного і всеосяжного збереження режиму припинення вогню на Донбасі.

На сайті МЗС України з'явилося повідомлення про телефонні розмови міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з державним секретарем США Ентоні Блінкеном  і представниками ОБСЄ, проведені з ініціативи української сторони.  Кулеба поінформував співрозмовників "про системне загострення Росією ситуації з безпекою на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей і в Криму, на тлі небажання РФ підтвердити свою відданість режиму припинення вогню".

У четвер, 1 квітня, Дмитро Кулеба заявив, що РФ завела ситуацію у глухий кут, вихід з якого лише один: дипломатія."РФ має припинити військове нагнітання", - наголосив глава українського МЗС.

Читайте також: РФ підготувалася до широкомасштабних провокацій на Донбасі - розвідка ЗСУ

Ціна вторгнення в Україну може стати занадто високою

Росія приготувалася до повномасштабного вторгнення в Україну і сконцентрувала військову техніку і армійські підрозділи поблизу кордонів України ще протягом 2014 -2018 років, сказав в інтерв'ю DW заступник директора київського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь. "Фактично Росією були створені три нових армії навколо України: 1-а танкова армія, 20-а армія зі штабом у Воронежі і 8-а армія зі штабом в Новочеркаську. Остання виконує функції керівництва окупаційними силами в Донбасі. До складу 8-ї армії входять 1-й і 2-й армійські корпуси в Донецькій і Луганській областях", - уточнив експерт.

За його словами, в Криму Росія всі ці роки нарощувала свій військовий корабельний склад і доправила туди 6 підводних човнів з ракетами "Калібр" на борту, що спроможні нести ядерні боєголовки. Однак експерт не очікує, що "схильний до перекладання на інших відповідальності за масштабні втрати і людські жертви президент Володимир Путін" надасть перевагу відкритій ескалації. Він більше схильний до продовження провокацій з боку гібридних і проксі-сил, вважає експерт.

Разом з тим Самусь наголосив, що Україні потрібно посилити протиракетну і протиповітряну оборону, завершити створення Військово-морських сил на Чорному і Азовському морях, а головне - сформувати "єдине бойове інформаційне поле", тобто об'єднання за допомогою штучного інтелекту всіх систем розвідки, ударних систем і систем управління військами в єдину інформаційно-бойову автоматизовану систему. "Це вже зарекомендувало себе під час військової операції Азербайджану в Нагірному Карабасі. Якщо ми створимо таку систему, Кремль точно не зможе напасти на Україну", - заявив Михайло Самусь.

Міжнародна реакція: Пентагон стурбований

Наразі офіційна реакція на публікацію NYT і заяви Росії та України надійшла тільки зі США. Речник Пентагону Джон Кірбі напередодні підтвердив, що у відомстві обізнані про "повідомлення українських військових про пересування російських військ на кордоні з Україною". "Ми стурбовані нещодавньою ескалацією російської агресії на Сході України, в тому числі порушеннями режиму припинення вогню", - зазначив Кірбі, маючи на увазі обстріл 26 березня в районі селища Шуми під Торецьком на лінії розмежування.

Кірбі також підтвердив, що голова Комітету начальників штабів (КНШ) Збройних сил США генерал Марк Міллі говорив  по телефону з начальником Генштабу ВС РФ - першим заступником міністра оборони РФ генералом армії Валерієм Герасимовим, а також з головнокомандувачем Збройними силами України (ЗСУ) Русланом Хомчаком. За словами глави пресслужби Міноборони США, під час цих розмов сторони, безумовно, зачіпали "ці побоювання" Вашингтону.

У четвер, 1 квітня, відбулася телефонна розмова міністра оборони України Андрія Тарана з міністром оборони США Ллойдом Остіном. "Я підтвердив нашу непохитну готовність підтримати суверенітет, територіальну цілісність і євроатлантичні прагнення України", - написав Остін у Twitter.

На тлі повідомлень про нарощування російської військової присутності на кордоні з Україною Сполучені Штати застерегли Росію від "залякування" Києва. Відовідну заяву зробив у четвер, 1 квітня, речник Держдепартаменту США Нед Прайс. За його словами, Вашингтон категорично заперечує проти "будь-яких агресивних дій, що мають на меті залякати й погрожувати нашому партнеру Україні".