Віктор Ющенко виступив у бундестазі
9 березня 2005 р.Виступ Віктора Ющенка у бундестазі став апогеєм його візиту до Берліна. Урочистості моменту не зіпсував навіть візовий скандал, який досі не вгамувався у Німеччині. Честі виступити перед німецькими депутатами удостоювалися лише кілька зарубіжних державних лідерів. Тому запрошення до найвищої трибуни в Німеччині свідчить про те, як високо німецький політикум оцінює заслуги Ющенка у справі побудови демократії в Україні.
У своїй промові Віктор Ющенко згадав «помаранчеву революцію» в Україні й щиро подякував німецьким політикам за підтримку:
«Від імені народу України висловлюю щиру вдячність за Вашу підтримку та допомогу в цей доленосний для моєї батьківщини час. Прошу прийняти це як подяку всьому німецькому народові».
Далі Ющенко зазначив, що мирною революцією Україна зробила вибір на користь демократії, а також на користь Європи. І свою мету він вбачає в тому, аби завести країну до Європейського Союзу. На переконання українського президента вже 2007 року Київ буде готовим розпочати з Брюсселем переговори про вступ.
Ющенко запевнив німецьких депутатів, що ні корупція, ні тіньова економіка, ні цензура преси більше не матимуть місця в Україні. Він нагадав, що вбивцю журналіста Георгія Гонгадзе вже заарештовано і незабаром він постане перед судом.
Віктор Ющенко також звернувся до візової проблеми. Він пообіцяв запровадити в Україні безвізовий режим для громадян країн-членів Євросоюзу, водночас попросив зняти візові перепони в Європі для певних категорій українських громадян:
«Підтримайте українську молодь, студентів, журналістів, митців, бізнесменів у їхньому прагненні до спілкування. Я прошу Вас підтримати лібералізацію візового режиму для цих категорій українців».
Німецькі коментатори потрактували ці слова як натяк на візовий скандал, який густою тінню впав на українсько-німецькі відносини. Адже через нього у багатьох німців почалося складатися враження, що до Німеччини з України приїздять лише нелегальні робітники, злочинці та повії. Голова бундестагу Вольфґанґ Тірзе, взявши слово, скористався можливістю, аби заявити про офіційну позицію Німеччини в цій справі:
«Ми зрозуміли Ваше послання, пане президенте. Дійсно тут, в Німеччині, в жодному разі не можна допустити до того, аби створювалося враження, нібито гостей з України можна всіх разом підозрювати як потенційних злочинців. Навпаки, я б хотів сказати, що українки та українці є для нас у Німеччині такими ж бажаними, як і всі інші гості».
Прохання до Німеччини допомогти Україні у справі європейської інтеграції почув і федеральний канцлер Ґергард Шредер. Він не забарився відповісти:
«Німеччина спробує допомогти Україні в її намаганнях інтегруватися до євроатлантичних структур. Ми також хочемо домпомогти Україні в її бажанні якнайшвидше отримати від Європейського Союзу статус країни з ринковою економікою. І, звичайно, ми докладемо зусиль до того, аби Україна стала членом Світової організації торгівлі».
За те, аби надати Україні підтримку в її прагненні влитися до європейської спільноти, виступила і німецька опозиція. Так речник із зовнішньополітичних питань фракції ХДС/ХСС у бундестазі Фрідберт Пфлюґер, даючи інтерв»ю першому каналу німецького телебачення, заявив:
«Україна географічно лежить у Європі, то ж ми мусили відкрити перед нею європейські перспективи. Те, що Україна за наступні роки чи десятиліття може не дозріти до повноцінного членства у Європейському Союзі, – це вже інше питання. Але ми не можемо зачиняти двері перед її носом».
Любомир Петренко