Газ як знаряддя гібридної війни Росії: як з цим боротися?

Тема страхів і боротьби з ними стала однією з головних на четвертому форумі Бориса Нємцова, який завершився у Варшаві в четвер, 10 жовтня. Напруженість у відносинах Росії із Заходом стала причиною взаємної недовіри і різних страхів як у Москві, так і в Європі, впевнені учасники зустрічі.

За їхніми словами, одне з головних побоювань європейців щодо Росії пов'язане з енергетикою, оскільки ця галузь давно перетворилася на інструмент геополітики - Москва активно користується енергетикою для зловживання в політичних цілях, залякування і навіть так званої гібридної війни.

Чи можна боротися з використанням енергетики в політичних цілях і протистояти гібридній війні Москви? Інструменти для цього є, впевнені експерти.

Україна постраждала найбільше

Росія використовує газ у політичних цілях вже майже 15 років, починаючи з 2005 року. І щоразу він ставав зброєю проти України, вважає економіст і колишній заступник міністра фінансів РФ Сергій Алексашенко. Він нагадав, як у 2006 і 2009 роках Москва тиснула на Київ і загрожувала припиненням поставок газу.

Але найбільш сильний удар буде завдано найближчим часом, коли відбудеться ймовірне припинення газового транзиту через Україну після добудови "Північного потоку-2", вважає Алексашенко. За різними підрахунками, Україна втратить до двох відсотків ВВП, що стане для неї суттєвою втратою. "Найгірше у цьому те, що Україна залишилася одна, крім Польщі і Словаччини, її, за великим рахунком, ніхто не підтримує в цьому питанні", - зазначив Алексашенко.

Але постраждати може і Європа. На думку експерта, президент РФ Володимир Путін також використовує газ для "розладу в ЄС". Яскравий приклад цього - проєкт "Північний потік-2", щодо якого в Європі є абсолютно різні точки зору. З його допомогою Москва "купила" добре ставлення німецьких бізнесменів і політиків, вважає Алексашенко. На його думку, Європі, у якій зараз і так чимало проблем, варто побоюватися, що газ використовуватиметься як елемент розколу і схиляння до корупції деяких країн.

Як Грузії і Литві вдалося вийти із зони ризику

Найбільшим ризик гібридної війни є для країн, які перебувають в "перехідному періоді", вважає експертка варшавського Центру східних досліджень Агата Лоскот-Страхота. На її думку, можливості Росії слабшають завдяки тому, що в цих країнах проводять реформи в галузі енергетики та диверсифікують джерела отримання ресурсів.

Перед подібними ризиками стояла, наприклад, Грузія, але вона змогла диверсифікувати джерела отримання ресурсів за допомогою контрактів з Азербайджаном. Аналогічним чином Литва побудувала термінал з прийому скрапленого газу (СПГ) і тепер може отримувати паливо з різних джерел. "Вона стала незалежною країною з точки зору постачань газу з Росії", - зазначила Лоскот-Страхота.

Як протистояти гібридній війні Москви

Ще 20 років тому Європа в цілому була залежною від російського газу, нагадав економіст і колишній заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов. "Тоді керівництво "Газпрому" хвалилося, що ціни на газ виростуть у кілька разів і нічого не зможе стримувати їх", - нагадав Мілов.

Однак за цей час газова інфраструктура в Європі значно покращилася, з'явилося більше конкуренції, зокрема і завдяки терміналам СПГ. Російський монополіст як і раніше продає значні обсяги блакитного палива європейцям, але вже не може тиснути на партнерів так, як раніше, зазначив Володимир Мілов. "Конкуренція забирає отруйне жало у монополіста", - резюмував економіст.

Глава Центру польсько-російського діалогу та згоди Ернест Вицішкевіч додав, що "Володимиру Путіну треба поставити пам'ятник за те, що в Європі через 20 років з'явилася повноцінна спільна енергетична політика, раніше нічого подібного не було".

Природні ресурси - прокляття самої Росії

Від дій російського газового монополіста страждає сама Росія, вважає Володимир Мілов. "Газпром" платить недостатньо податків. І у нас немає грошей на лікарні та школи, але ми витрачаємо мільярди доларів на абсолютно непотрібний трубопровід для обходу третіх країн. Монополіст - це хижак, який забирає гроші з кишень усіх", - додав Мілов.

На саму Росію чекають дві небезпеки, пов'язані із залежністю від вуглеводнів, відзначили експерти. Протягом десяти років країна, по-перше, пройде пік видобутку нафти і він почне знижуватися. А по-друге, до 2025-2040 року енергобаланс в світі дедалі більше почне зміщуватися в бік поновлюваних джерел енергії, вважає Сергій Алексашенко.

Все це дуже негативно вплине на рівень життя росіян. "Поки про це в Росії не думають, у влади немає довгострокової політики. Це може стати серйозним викликом для країни, з яким вона може не впоратися", - додав Алексашенко. Неважливо, чи буде в цей момент при владі Володимир Путін чи інший президент, будь-якому лідеру буде вкрай складно впоратися з наслідками, зазначив економіст.