Газові переговори: нова пропозиція ЄС і "пакетне" рішення РФ

Єврокомісія розраховувала, що четвертий раунд тристоронніх газових переговорів принесе конкретні результати, і Україна та РФ погодять ключові параметри транзиту російського газу до ЄС. Утім, за підсумками зустрічі у понеділок, 28 жовтня, заступник голови Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович висловив розчарування. Адже, за його словами, одна зі сторін виявилася неготовою обговорювати конкретні параметри.

Новий поворот у переговорах

Під час попереднього раунду переговорів у вересні Росія погодилася підписувати договори з Україною за європейськими нормами,імплементацію яких у своє законодавство Київ саме активізував. Слідуючи цьому, Шефчович тепер представив нову пропозицію щодо транзиту російського газу територією України.

Керівник української делегації, міністр енергетики Олексій Оржель заявив журналістам, що підтримує цю пропозицію. Відповідаючи на запитання кореспондента DW, він зазначив, що, порівняно з попередньою пропозицією Єврокомісії, нинішня є "краще опрацьованою, а у цифрах відмінності немає".

Утім, судячи зі слів Шефчовича, його нинішня пропозиція відрізняється від тієї, яку він висунув у січні. Тоді заступник голови Єврокомісії деталі не розкрив, однак з різних джерел стало відомо, що йшлося про мінімальні обсяги транзиту на рівні 60 мільярдів кубометрів на рік з можливістю гнучкого бронювання додаткових 30 мільярдів кубометрів. Нині ж Шефчович сказав про цифри, пожалівшись, що вони так чи інакше потраплять у пресу. А саме - мінімальні обсяги транзиту він пропонує в районі між 40 і 60 мільярдами кубометрів газу, а додаткові - між 22 і 30 мільярдами кубометрів.

Пропонована тривалість контракту не змінилася - мінімум десять років. Однак і тут Шефчович пішов назустріч Росії. Він пропонує прописати у контракті можливість припинити його виконання вже через п'ять років, якщо суттєво зміняться обставини.

Заступник голови Єврокомісії уточнив, що тоді як українська сторона погодилася на ці умови та готова була їх обговорювати, російська сторона відмовилася робити те саме.

"Пакетна" пропозиція Росії

Основна причина неготовності представників Москви у тому, що вони приїхали у Брюссель зі своєю новою пропозицією - вирішити всі питання пакетом. Керівник делегації з РФ, міністр енергетики Олександр Новак підтвердив готовність співпрацювати з Україною на основі європейського законодавства. Однак у Москві хочуть домовитися з Києвом одразу щодо всіх питань, що стосуються газу. Це і судові спори у Стокгольмському арбітражі, і рішення Антимонопольного комітету України, який у 2016 році наклав на "Газпром" штраф у розмірі близько шести мільярдів доларів США. Крім того, Новак хоче домовитися про постачання газу Україні з РФ у пакеті з транзитом.

Українську делегацію ця пакетна пропозиція не надто привабила. Оржель наголосив, що транзит газу до ЄС "не зв'язаний з питаннями інших пакетних домовленостей". За його словами, інші питання мають вирішуватися у двосторонньому форматі між "Газпромом" і "Нафтогазом". Україна готова купувати газ у Росії, але лише на вигідних для обох сторін умовах та за конкурентною ціною.

Як відомо, ледь не найбільшою перепоною у переговорах між Україною і Росією була вимога Москви "мирової угоди" щодо Стокгольмського арбітражу. Як відомо, за підсумками його рішень, "Газпром" залишився винен "Нафтогазу" за двома позовами понад 2,5 мільярда доларів США. Російська компанія не погодилася з цим рішенням і оскаржила його. Раніше в Україні й чути не хотіли про те, щоб пробачити Росії такі гроші. Нині ж тон дещо змінився - Олексій Оржель визнав можливість пошуку рішення, хоча і наголосив, що простої відмови від рішень Стокгольмського арбітражу не може бути.

Час спливає

Сама тристороння зустріч тривала близько півтори години - так само, як і у вересні. Вже під час неї стало зрозуміло, що переговори не є простими, бо Шефчович закликав у Twitter усіх учасників переговорів бути конструктивними.

Згодом він пояснив своє звернення тим, що "час летить". Як відомо, нинішній контракт між "Нафтогазом" і "Газпромом" діє лише до 31 грудня. В разі відсутності нових угод, з 1 січня транзит газу територією України припиниться. Як наголосив Шефчович, без нової угоди між операторами газотранспортних систем (ГТС) України та Росії (так званий "interconnection agreement") неможливим буде ні довгостроковий транзит, ні короткострокове бронювання потужностей. Таким чином він відповів на домисли, що в разі цілковитого впровадження Україною Третього енергопакета ЄС вона буде змушена виставляти на аукціон транзитні потужності своєї ГТС.

Тим часом і ЄС, і Росія чекають на впровадження в Україні європейських норм, основна з яких - це анбандлінг "Нафтогазу", тобто виведення з його структури оператора української ГТС. Цього оператора ще потрібно буде сертифікувати - це робить український регулятор, а підтверджує Секретаріат Енергетичного співтовариства у Відні. Лише таким чином сертифікований оператор вважатиметься дійсно незалежним.

Для цього Верховній Раді ще треба ухвалити у другому читанні закон щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу. Нагода для цього буде або вже нинішнього тижня, або на тижні з 11 по 15 листопада, коли відбуватимуться пленарні засідання. Оржель пообіцяв, що Україна все встигне і після 17 грудня буде можливість підписувати контракти з новим, незалежним, оператором.

Попри всі розбіжності, і український, і російський міністри назвали нинішні переговори "позитивними". Наступний раунд переговорів має відбутись у листопаді. Щоправда, Новак говорив про кінець листопада, а Оржель готовий зустрічатися вже після 11 листопада.