Більше жодних сумних нових з Афін

Цифри начебто свідчать самі за себе: ВВП Греції, починаючи з 2015 року, має зростати щонайменше на 3 відсотки на рік, рівень безробіття до 2018 року знизитись на 10 відсотків, так само як і дефіцит державного бюджету - з нинішніх 174 до 139 відсотків у 2018 році. З усіх наведених прогнозів зрозуміло, що Греція перебуває у фазі підйому. Зауваження на кшталт того, що це - не факти, а лише прогнози, представники грецького уряду відкидають. Зрештою, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) у своїх оцінках доходить аналогічних висновків. До речі, навіть у кулуарних розмовах з німецькими парламентарями та журналістами в Берліні урядовці з Афін намагаються хоч якось виправити імідж Греції, що склався в останні роки.

Більше часу для реформ

Цей імідж сформований, зокрема, довготривалими суперечностями з такими міжнародними інституціями, як Єврокомісія, Європейський центробанк (ЄЦБ) та Міжнародний валютний фонд (МВФ). Делегації цих установ, перебуваючи в Афінах, регулярно закидали грецькому урядові затягування чи недостатньо якісне втілення реформ, прив’язаних до кредитних програм допомоги Греції. Однак при цьому треба враховувати той факт, що за останні роки грецький парламент підтримав понад 800 реформістських заходів, кажуть на свій захист урядовці. Вони наголошують на тому, що Греція виконала усі суттєві обіцянки, надані донорам. Передусім йдеться про структурні реформи та санацію державного бюджету. Греція хоче реформ, однак потребує для їхнього втілення більше часу, кажуть грецькі урядовці. Саме це послання вони передають і через німецьких парламентарів.

Як один з доказів грецького прагнення до реформ наводять шість першочергових заходів, які ухвалив парламент в Афінах минулого тижня. Вони були передумовою для того, щоб так звана Єврогрупа - міністри фінансів країн Єврозони - дала у понеділок, 7 липня, зелене світло для наступного траншу кредиту для Греції обсягом у 1 мільярд євро.

В Афінах подейкують, що відразу після цього уряд випустить серію державних облігацій з трирічним терміном погашення з обліковою ставкою 3 відсотки. Дати випуску державних цінних паперів в уряді підтверджувати відмовляються, але навіть самі урядовці з делегації в Берліні переконані, що зацікавленість в цьому дуже висока - як і у випадку з облігаціями державного займу, випущеними у квітні, коли попит на них перевищив пропозицію майже в сім разів. А це, кажуть урядовці, демонструє, що довіра фінансових ринків до Греції відроджується.

Ні - списанню боргів та новій програмі допомоги

Такої самої довіри греки прагнуть і від німецької громадськості. Процесові її формування має допомогти послання з Афін про те, що грецький уряд, мовляв, не хоче ані повторного списування боргів, ані чергової, третьої, програми допомоги міжнародних фінансових донорів. При цьому в Афінах прагнуть домогтись поступок щодо повернення старих боргів, приміром, за допомогою продовження строків виплати кредитів або зниження процентних ставок.

Та хіба не очікує МВФ вже 2015 року мільярдного дефіциту в бюджеті держави? Якщо й існують різні розуміння оцінок МВФ, то це пов’язано, передусім, з різницею в оцінці, приміром, бюджетного розвитку, впевнені афінські урядовці. Окрім того, на їхню думку, організація не бере до уваги всі наявні можливості для покриття боргів, що їх має Греція. До таких можливостей належать, приміром, доходи від програми приватизації та такі доходи, які забезпечить поліпшене функціонування податкової системи. Не в останню чергу афінський оптимізм спирається на позитивні макроекономічні показники, які на даний момент вимальовуються. Згідно з актуальними прогнозами, за підсумками 2014 року Греція вперше за останні шість років вийде з рецесії й продемонструє стале зростання ВВП. Представникам афінського уряду зрозуміло, що ключ до успішного подолання кризи лежить у економічному зростанні.