Гроші на вітер? Європейці втомилися фінансувати ефемерні українські реформи

Громадянське суспільство, демократичні цінності, реформи, наближення законодавства до європейських норм. Це ті ключові пункти, які містить чи не кожен проект, що фінансується Євросоюзом в Україні. Надавати гроші Україні на втілення в життя тих самих демократичних цінностей ЄС почав ще у дев’яностих роках минулого століття. За цей час європейці профінансували в Україні різноманітних проектів на понад 3 мільярди євро, однак результативність і ефективність цих фінансових вливань викликає сумнів.

ЄС змінює форму фінансової допомоги для України

Від самого початку Євросоюз давав гроші на конкретні різноманітні проекти в Україні, потім, починаючи з 2007 року, єврочиновники усвідомили, що ефект від такої фінансової допомоги виходить "точковий", тож вирішили підтримувати цілі сектори. Кожного року Євросоюз вибирав в Україні 2-3 глобальні сектори, куди спрямовували фінанси. Здебільшого це були проекти у сфері енергоефективності, управління кордонами тощо.

"Але наступного року форма допомоги зміниться. Тепер ми працюватимемо за принципом "Більше за більше, менше за менше!"",- розповів в інтерв’ю Deutsche Welle прес-аташе представництва Єврсоюзу в Україні Давід Стулік. За його словами, ЄС хоче, аби тепер країна сама була більш зацікавлена в реформах.

Щороку Євросоюз виділятиме Україні до 180 мільйонів євро. Гроші надходитимуть безпосередньо в бюджет на реформування конкретних галузей. Втім, отримати їх Україна зможе лише після того, як доведе серйозність своїх намірів втілювати ці реформи. "У нас є проекти, які були реалізовані: експерти розробили певні рекомендації, допомогли написати відповідні законопроекти, але нічого так і не втілено в життя",- наголошує Давід Стулік.

Серед низки так і невтілених проектів представник Євросоюзу називає виборчий кодекс України, антикорупційне законодавство, закон про державні закупівлі. "До висновків наших експертів начебто Україна і прислухається, начебто вносяться зміни в закони, але вони ж не виконуються",- констатує Стулік.

Самі винні

Цьому не дивується директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська. За її словами, європейці надто дипломатично і м’яко вимагають в українців досягнення конкретних результатів тих проектів, які самі фінансують. "Для себе європейські країни ввели жорсткий контроль за витратами всіх коштів і результативністю зробленого. До нас вони цього не застосовують, бо постійно триває торгівля членством України в ЄС",- прокоментувала Віра Нанівська.

На її переконання, Євросоюз надає Україні фінансову допомогу як благочинні пожертвування, не особливо розраховуючи на результат. А благочинність, за словами експерта, Україну ні до чого не зобов’язує. Тож і виходить, що гроші європейці свідомо викидають на вітер. "Якби Україна мала таку програму реформ за європейські гроші, як свого часу Польща чи Болгарія, то і в нас зміни були б реальні",- наголошує директор Міжнародного центру перспективних досліджень. Вона вважає, що та фінансова допомога, яку нині надає Україні Євросоюз, не допомагає країні реформуватися, а, навпаки, шкодить.

Натомість в українському представництві Євросоюзу вважають, що позитив таки є. Найуспішнішим проектом, який вдалося реалізувати в Україні, там називають створення Єдиного реєстру виборців, який допомогли українцям розробити європейські експерти. Нині цей реєстр успішно використовується в Україні.

Але аналітики наголошують, що це радше виключення з правил, адже українські чиновники не вміють перетворити політичні рішення на адміністративні, і жодні проекти їх цьому не вчать.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Захар Бутирський