Денонсація угод

Відповідно до пакету угод про базування Чорноморського флоту в Криму, підписаних між сторонами в 1997 році та пролонгованих в 2010 Харківськими угодами, Росія щорічно мала платити Україні сто мільйонів доларів орендної плати і надавати знижку в ціні на газ - щомісяця сто доларів на кожну тисячу кубометрів блакитного палива. Внаслідок односторонньої денонсації цих угод з боку Росії українська сторона зазнає втрат.

Щоправда, як пояснив директор енергетичних програм центру Номос, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, Росія не платила Україні орендну плату за базування Чорноморського флоту живими грошима. "В обмін за розміщення флоту Росія погашала рівними долями борг України, який виник ще в 90-х роках за енергоносії. Так само і в Харківських угодах ця знижка є просто віртуальною", - каже Гончар.

Передумали через Крим?

Угоди між Україною та Росією були підписані 1997-го року строком на 20 років. Відповідно термін їхньої дії закінчується в 2017 році, після цього автоматично мали запрацювати Харківські угоди, згідно з якими, базування Чорноморського флоту в Криму було продовжено до 2042 року. Але Росія чекати не стала й заявила про наміри денонсувати двосторонні домовленості. Таке рішення ухвалили на засіданні Радбезу Росії, на якому був присутній і президент Володимир Путін, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Такий свій крок Росія пояснює "докорінною зміною обставин і неможливістю виконання положень договорів". Адже, з точки зору Москви, Крим більше не є українською територією. В українському МЗС на це заявляють, що Російська Федерація анексувала Крим, чим грубо порушила норми міжнародного права. Україна ж, наголошують у Києві, жодним чином не порушила умови зазначених договорів.

Денонсація як геополітична гра

Гончар припускає, що всю цю "гру з денонсацією" Росія затіяла напередодні перегляду ціни на газ для України, аби Україна в повній мірі відчула російський гнів. Цілком імовірно, що вже з 1 квітня українцям доведеться платити більше за російське блакитне паливо. Водночас є й інші фактори, наголошує експерт. Він переконаний, що денонсувавши українсько-російські угоди по Чорноморському флоту Росія на цьому не зупиниться.

Експерт не виключає, що йдеться не лише про угоди, які стосуються базування в Криму Чорноморського флоту Росії. Адже прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що на останній нараді Радбезу Росії ухвалили рішення про "початок процесу денонсації низки двосторонніх російсько-українських документів". Гончар вважає, що окрім угод по флоту Кремль зажадає денонсувати ще й базовий договір про дружбу, співробітництво й партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року. Саме цей документ фіксує сучасну лінію кордонів між Україною та Росією, які існували на момент розпаду Радянського Союзу в 1991 році. У цих кордонних межах Крим і Севастополь належать українській стороні.

"Розпочавши процес з флотських угод, вони підуть далі, щоб зруйнувати правове середовище навколо України і не визнавати українських кордонів 1991 року і далі продовжити агресію проти України, щоб сепарувати територію українського півдня і сходу", - каже Гончар. Якщо таке станеться, підсумував експерт, тоді невідомо, які саме угоди й відповідно кордони відносно України визнаватиме Росія.

Міжнародне право як запобіжник

Однак денонсувати важливі двосторонні угоди не так і просто. Цьому на заваді стоїть міжнародне право, констатує колишній український дипломат, експерт з міжнародного та європейського права Вадим Трюхан.

"У міжнародній практиці правила втрати чинності угоди визначаються самою угодою. В українсько-російських угодах по Чорноморському флоту передбачено, що вони втрачають чинність 28 травня 2017. І до цього часу їх не можна денонсувати, якщо тільки обидві сторони полюбовно на це не погодяться. Це де-юре, а де-факто, Росія може посилатися на те, що зараз Крим не належить Україні і на цій підставі намагатиметься денонсувати їх, відмовляючись платити Києву за перебування Чорноморського флоту в Криму й надавати знижку на газ", - зауважив в інтерв’ю DW Трюхан.

Якщо так станеться, тоді, наголосив експерт, Україна матиме право в міжнародних судах позиватися до Росії про невиконання своїх зобов’язань щодо міжнародних угод.