Депресія як «народне захворювання»
16 листопада 2009 р.Сум, замкнутість, проблеми зі сном, почуття провини, страх перед майбутнім, відсторонення від соціальних контактів – усе це може бути проявами депресії. За підрахунками фахівців, близько десяти відсотків чоловіків і 20 відсотків жінок у Німеччині страждають на депресію. Захворювання, яке у ФРН вже називають народним, ще донедавна вважалося «нормальним». Утім, фахівці закликають не легковажити ним. Так, за статистикою, саме депресії є найчастішою причиною раннього виходу людей на пенсію.
Різні прояви депресій
Звісно, далеко не всі депресивнохворі, як Роберт Енке, закінчують життя самогубством. Існують дуже різні прояви цього захворювання, пояснює професор Матіас Берґер, керівник відділення психіатрії та психотерапії Фрайбурзького університету: «Є люди, які мають дуже сильну генетичну схильність до депресій. У таких людей навіть смішне навантаження, як-то зміна пір року або часових поясів, може викликати депресію. У інших мають бути вже досить вагомі стресові фактори, аби вони захворіли на депресію. На щастя, існує також велика група людей, які навіть в умовах експериментальних навантажень ніколи не ставали депресивними».
Депресії властиві загалом будь-яким віковим категоріям. Але найчастіше вони трапляються у віці між 30 та 40 роками. Існує також низка статевих відмінностей, розповідає професор Берґер. Навіть якщо, за статистикою, чоловіки вдвічі рідше піддаються цьому захворюванню, його форми у представників сильної статі проявляються гостріше. Приміром, саме чоловіки втричі частіше вдаються до спроб самогубства внаслідок депресії, аніж жінки.
Самогубству можна запобігти
При цьому, зауважують фахівці, суїциду часто можна запобігти. Близькі можуть вчасно розпізнати загрозу, коли, приміром, у хворого виникають проблеми зі сном, коли він надто рано прокидається, не може сконцентруватися, всього боїться, веде надто замкнутий або підкреслено активний спосіб життя. «Можна сказати, що існує щось на кшталт чоловічої депресії, - розповідає Берґер. - Ознаками цього є надмірна активність, вони багато займаються спортом, легко заводяться, ображаються. Якщо їм хтось пропонує допомогу, обурюються, що вона їм не потрібна, що впораються самі».
Аби депресія зникла, не завжди необхідне медичне втручання. У половині випадків інтерес до життя повертається сам по собі через чотири-шість місяців. Звісно, якщо прояв захворювання не надто гострий, зауважує Берґер: «У 50 відсотках випадків депресії повертаються: у кого через десять, у кого через три, у кого через 20 років. У періоди між цим людина веде абсолютно нормальне життя. Є лише відносно невелика група людей, які мають хронічні депресії, тобто такі, що тривають довше, ніж два роки. Але таких людей можна успішно лікувати. Комбінація з фармацевтики та психотерапевтичних занять дає добрі шанси вийти з депресії», - стверджує фахівець.
Автори: Тобіас Ельмайєр / Христина Ніколайчук
Редактор: Тетяна Бондаренко