Десятки загиблих у ході штурму сирійського міста Хама

Облога Хами тривала загалом близько місяця. Саме тут проходили наймасовіші демонстрації проти режиму президента Сирії Башара Асада. Лояльні президентові війська були скеровані до Хами ще кілька тижнів тому, але досі вони не штурмували центральну частину міста і обмежувалися проведенням арештів у передмістях. Дані про жертви, які надходять з Хами, - дуже суперечливі: повідомляється про щонайменше 45 загиблих, інші джерела наводять цифру 95 вбитих.

Базована в Лондоні Сирійська правозахисна організація (Syrian Observatory for Human Rights) раніше заявила, що імена багатьох загиблих вже встановлені при перевірці лікарняних списків і на основі свідчень мешканців Хами. Ці дані, проте, також поки що неможливо перевірити з незалежних джерел. Інша правозахисна група повідомляє, що на сході країни в місті Дейр-ез-Зор при мінометному обстрілі минулої ночі загинули шестеро мешканців.

Трагічна історія

Влада Сирії зі свого боку заявляє про двох вбитих солдатів і звинувачує збройні повстанські угруповання в підпалюванні поліцейських відділень і розгромі приватних і громадських будівель. Хама вже потрапляла у заголовки новин 1982 року в період перебування при владі батька нинішнього глави держави - президента Хафеза Асада. Тоді у місті відбулося повстання ісламістів, яке було жорстоко придушене. За різними даними тоді загинуло до 30 тисяч осіб.

За наявною інформацією, за чотири місяці від початку антиурядових протестів в Сирії загинуло вже понад 1800 осіб, з них півтори тисячі – цивільні. Ще понад три тисячі вважають зниклими безвісти. Правозахисники не виключають, що політичних активістів було заарештовано і кинуто до тюрем.

Акції непокори почалися із вимог проведення реформ у країні та, зокрема, скасування політичної монополії партії "БААС" і чинного з 1963 року "Закону про надзвичайний стан", який дозволяє поліції затримувати людей без ордера на арешт і саджати в тюрму без судової процедури і слідства. Згодом демонстранти почали вимагати відставки президента Асада, який керує країною з моменту смерті його батька 2000 року. Башар Асад, у свою чергу, вже тричі обіцяв проведення реформ у країні у відповідь на масові виступи громадян. Одначе конкретних кроків досі не було зроблено, відзначають оглядачі. Сирійське державне телебачення та ЗМІ, натомість, про ситуацію в країні повідомляють вибірково, а масові протести називають кримінальними діями та звинувачують радикальні рухи у дестабілізації становища в країні.

Німеччина погрожує додатковими санкціями

Міністр закордонних справ ФРН Ґідо Вестервеллє у неділю засудив нову хвилю насильства проти критиків режиму в Сирії та пригрозив додатковими санкціями. "Якщо президент Асад не готовий до зміни курсу, разом з нашими партнерами по ЄС ми просуватимемо нові санкції", - заявив глава зовнішньополітичного відомства Німеччини. "Рада безпеки ООН повинна відреагувати на насильство", - цитують німецького міністра інформаційні агентства.

У квітні санкції відносно сирійської влади запровадила ООН, відтак – Євросоюз та згодом США. Зокрема, тридцятьом сирійським можновладцям, у тому числі й самому сирійському державному лідерові, заборонено в'їзд на територію ЄС. Крім того, в європейських банках заморожені їхні рахунки.

Дмитро Каневський / AFP / rtr / dpa
Редактор: Володимир Медяний