Децентралізація "по-президентськи": кому вигідно?

Президент України Петро Порошенко пообіцяв протягом 1 липня передати на розгляд Верховної Ради поданий йому Конституційною комісією проект змін до Конституції України в частині децентралізації. На прес-конференції перед спорудою президентської адміністрації він зазначив, що сподівається на те, що проект закону буде оформлений "без будь-яких змін".

Глава української держави упевнений, що децентралізація є запобіжником від "бацили федералізації" і "цивілізаційною відмінністю від східного сусіда". Серед інших благ децентралізації він назвав "неможливість концентрації влади з метою її узурпації" та "створення підґрунтя для наближення української політичної системи до європейських стандартів". При цьому, наголосив Порошенко, у конституційних змінах не передбачається "особливий статус" Донбасу. "Проект змін до Конституції не передбачає ніякого особливого статусу Донбасу. Всі ці думки - від лукавого. Проект допускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей", - наголосив Порошенко. Статус цих областей і далі регулюватиметься спеціальним законом.

Як пояснив президент, децентралізація полягатиме, зокрема, у скасуванні інституту голів місцевих держадміністрацій, отриманні функцій розпорядника місцевих фінансів місцевими виконавчими органами та виконанні призначеними центром префектами здебільшого наглядових функцій. Право президента на призупинення повноважень місцевих рад у разі порушення Конституції в частині територіальної цілісності та безпеки України, як запевнив Порошенко, було схвалене Венеціанською комісією.

Баланси влади

У пропонованих змінах до Конституції президенту не додається жодної функції, заявив заступник голови парламентської фракції "Блоку Петра Порошенка" Олексій Гончаренко. Він вважає доцільним закріплення в Основному законі права глави держави розпускати місцеві ради у разі, якщо "будь-яка місцева рада ухвалюватиме сепаратистські рішення". А радник президента Олег Медведєв заявив, що у цьому проекті Конституції президент "вперше в історії України відмовляється від значної частини власних повноважень".

Член Конституційної комісії, голова правління Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут в інтерв'ю DW наголосив, що повноваження президента "не розширюються чи звужуються, а стають іншими". Експерт заперечив висловлювання деяких політиків про те, що право президента призначати та звільняти префектів нівелює саму ідею децентралізації. "Префект буде відповідальний перед президентом, а також підзвітний та підконтрольний урядові. Призначення префекта не зможе відбутись без узгодження з Кабміном, і тому префект є креатурою двох босів", - пояснив Когут.

Член Конституційної комісії не вважає проблемою і право президента призупиняти діяльність місцевих рад у разі ухвалення ними актів, що становлять загрозу для територіальної цілісності, суверенітету та державної безпеки України. "У такому разі президент відсилає своє рішення до Конституційного суду для відповідного висновку. Таким чином, президент не вирішує це питання одноосібно, а участь Конституційного суду збалансовує ситуацію. Венеціанська комісія підтримала цю норму, оскільки вона дозволяє швидке втручання, щоби більше не сталося такого, як з Кримом чи на Донбасі", - зазначив експерт.

Незадоволених не бракує

Водночас деякі інші члени Конституційної комісії відмовились коментувати пропоновані конституційні зміни та виступ президента. На умовах анонімності вони стверджували, що в робочій групі з децентралізації відбувся розкол, і чимало її членів свідомо проіґнорували засідання, де відбувалося голосування зі схвалення конституційних змін. Опитані DW члени Комісії поскаржились на те, що до їхньої критичної думки щодо повноважень президента та нового адміністративно-територіального устрою не прислухалися, а редакція змін, що були подані на затвердження президентові, з'явилася завдяки "шаленому тискові з боку президентської адміністрації".

Член Конституційної комісії, експерт Української Ґельсінської спілки з прав людини Всеволод Речицький в інтерв'ю DW не приховував свого негативного ставлення до запропонованих конституційних змін. На його думку, контроль центру за місцевими громадами залишається на попередньому рівні. А у разі призупинення повноважень місцевої ради, її функції тимчасово має виконувати не префект, який знає місцеву проблематику, а спеціально відряджена президентом людина. "Призначаючи шість суддів Конституційного Суду, президент може тиснути на цей орган і бути надмірно директивним та авторитарним до місцевого самоврядування, бо отримає можливість разом з Конституційним Судом розпускати місцеві ради", - застеріг Речицький.

Він вкрай критично ставиться і до запропонованого нового територіального устрою, який вважає нелогічним та таким, що буде дуже незручним для українців. "Зникають міські ради, запроваджуються замість теперішнього адміністративного поділу територіальні громади, райони та області-регіони. Запровадження такого укрупнення вимагає великих грошей, воно не є винаходом Порошенка і пропонувалось ще конституційною асамблеєю у часи президентства Януковича. Я не розумію, навіщо це робиться і кому це вигідно", - сказав Речицький.