Доманшнє насильство у Сербії: суспільство толерує, держава заслабко реагує
12 березня 2011 р.Одна з трьох жінок у Сербії зазнавала фізичного насильства вдома, а статистика останніми роками лише погіршується. Мешканка Белграда Гордана Петрович регулярно страждала від насильства: її бив чоловік. Зрештою Гордана подала проти нього офіційні скарги і пішла до суду. Процес тривав 7 років. "Мене били, рвали волосся...Не було нікого, хто міг би мене підтримати. Коли ж я показала у поліції його sms з погрозами, мені сказали, що мовляв, мені ж ще не вирвали ногу чи руку і я досі жива, тож не треба подавати скаргу".
Частина традиції
За останні п’ять років кількість жертв домашнього насильства у Сербії лише зросла. Саса Покраяч, психолог і організатор громадської кампанії проти насильства, каже, що у Сербії існує не лише проблема виконання законів, але й толерантність суспільства до явища насильства у родині. "В суспільства є терпіння, толерантність до насильства, особливо в родині і до жінок. До цього вже ставляться як до традиції. Але держава має подати чіткий сигнал: нульове терпіння до насильства. Але я не бачу, щоби це відбувалося", - каже вона.
Вісім років тому домашнє насильство було внесено до кримінального кодексу. Сербський уряд зараз розробляє стратегію боротьби із цим явищем. Весна Ярич з міністерства соціальної політики, яка працює над проектом документу, каже, що державна політика у цій царині має повністю змінитися. "Я чула багато критики щодо недостатньої реакції на скарги жертв насильства. Тому нам треба більше працювати. Тому уряд розпочав запровадження програми боротьби із сексуальним та домашнім насильством", - каже вона.
Жертви не лише жінки
Втім, від насильства потерпають і чоловіки, хоча про це відомо набагато менше у суспільстві. Жертв є вже стільки, що поблизу Белграда відкрився перший на Балканах притулок для чоловіків, що стали жертвами домашнього насильства. Тут живуть 50 осіб. Дусан Стойкович опинився у притулку після того, як його дружина систематично його била та ображала, а згодом вигнала з дому. "Я не соромився сказати, що став жертвою насильства і, може, своїм прикладом надихнув ще сотні чоловіків. З мене кепкували, казали, що я не мужик. Але мене це не турбує. Якщо ми хочемо демократичної Сербії, ми маємо визнати проблеми. Чоловіки і жінки мають разом цьому протистояти", - наголошує він.
Поки уряд лише готує свою стратегію громадські активісти у Сербії проводять чимало роз’яснювальних кампаній. Втім, їхній ефект, здається, поки не дуже відчутний.
Автор: Марк Ловен, Дмитро Каневський
Редактор: Леся Юрченко