Доповідач ПАРЄ: Механізмів звільнення Сенцова є багато

Минулого тижня доповідач Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з українського питання, литовський депутат Егідіус Варейкіс зробив заяву, у якій закликав негайно звільнити засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, котрий понад два тижні тому оголосив безстрокове голодування.  Що може зробити ПАРЄ, щоб вирішити питання звільнення всіх українських в'язнів, і чи веде асамблея діалог з цього приводу з російськими депутатами, Егідіус Варейкіс розповів у розмові з DW.

DW: Пане Варейкіс, наразі у російських тюрмах перебуває близько 60 українських політичних в'язнів.  Як  ПАРЄ може вплинути на  російську владу, щоб змусити її звільнити цих людей?

Егідіус Варейкіс: Наші інструменти тиску - лише політичні. ПАРЄ не має воєнної чи поліцейської сили для того, щоб звільняти людей. Рада Європа за визначенням, хоча й не в реальності, є клубом джентльменів. У ньому люди намагаються домовитися про те, що дотримання прав людини і їхнє поліпшення - вигідно для всіх. Але, на жаль, на сьогодні так виходить, що в РЄ є країни не зовсім демократичні, які просто проштовхують там свої інтереси.

Тобто наразі у розпорядженні ПАРЄ єдиним інструментом впливу на ситуацію зі звільнення українських політичних в’язнів є заяви та заклики до російської влади?

Так, бо, як я сказав, ми - це клуб джентльменів і  можемо лише попросити іншого джентльмена, щоб він виконував свої зобов'язання. Якщо він відходить від виконання зобов'язань, ми робимо заяву. Це наша місія, інших важелів Рада Європи не має. Вона може сказати,  що правильно, а що ні, а національні уряди повинні до цього дослухатися.

Але ж у Раді Європи діє комітет із запобігання тортурам та нелюдському поводженню, члени якого мають право відвідувати будь-які місця позбавлення волі на території країн-членів РЄ. Вони могли б, наприклад, поїхати в Ямало-Ненецький округ, де в колонії "Білий ведмідь" перебуває Олег Сенцов, і перевірити його стан здоров'я і умови утримання.

Так, вони могли б туди поїхати. Але для цього треба отримати дозвіл влади, членам комітету потрібні запрошення, російські візи. Для цього є спеціальна процедура. І якщо  Росія цьому протирічить, то їх туди просто не пустять.

З вашого досвіду, який механізм звільнення Олега Сенцова та інших українців може бути використано? Обмін чи звільнення з гуманітарних міркувань?

Механізмів є багато. І я не можу сказати, який з них найприйнятнішій у цій ситуації. Але насправді все залежить від політичної волі сторін. Немає ніякого алгоритму, як саме треба чинити. Людей можна просто звільнити, можна піти на якісь переговори, у воюючих сторін відбувається обмін військовополоненими. Але ми закликаємо, щоб ці люди були звільнені. Проте треба розуміти, що, наприклад,  амністія в посткомуністичних країнах не зовсім така, як на Заході. Ми інколи закликаємо диктаторський недемократичний режим звільнити людину, її звільняють, але запис про судимість людини однаково зберігається.

Делегація РФ не бере участі у сесіях ПАРЄ, проте російські депутати бувають на засіданнях комітетів, які відбуваються поза рамками сесії. Чи вдається говорити з ними під час цих зустрічей про звільнення українських політичних в'язнів?

Ми зустрічаємо російських депутатів доволі рідко. Ось під час останньої сесії ПАРЄ відбулося засідання ad-hoc комітету щодо поліпшення роботи асамблеї, до участі у якому запрошувалися деякі російські депутати. Але мені особисто досі не вдавалося обговорити з ними  питання українських політичних в’язнів.

4 червня буде оголошено вирок українському журналісту Романові Сущенку, ув'язненому за звинуваченням ФСБ Росії у шпигунстві. Російська прокуратура вимагає для нього 14 років тюремного ув'язнення. Чи стежить ПАРЄ за справою Сущенка і як реагуватиме на цей вирок?

У ПАРЄ про справу Сущенка знають. Як я казав, ми не суд і не прокуратура, але ми проти того, щоб будь-кого було засуджено за політичними мотовими. Ми адекватно реагуємо на такі випадки. Якою саме буде реакція на вирок Сущенка, я напевне сказати не можу, бо його ще не оприлюднено.