Здоров'я європейців
14 березня 2013 р.
Європейці стали жити довше, а хворіти - рідше. Водночас здоров'я східного європейця не таке добре, як у західного. Таких висновків можна дійти, ознайомившись з дослідженням Всесвтіньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) про стан охорони здоров'я в Європі в 2012 році. Документ оприлюднили в середу, 13 березня. Дослідження ВООЗ, яке видають раз на три роки, містить узагальнені статистичні дані з 53 країн, де живуть близько 900 мільйонів людей.
Очікувана тривалість життя в регіоні упродовж останніх трьох десятиліть щороку зростає на п'ять відсотків. Нині цей показник становить 76 років. У Європі спостерігається найнижча дитяча смертність у світі (7,9 на 1000 новонароджених), хоча показники різних країн суттєво різняться.
Чоловіки живуть менше
Знижуються і загальні показники смертності, але на Сході вони продовжують залишатися вищими, ніж на Заході. З пострадянських країн лише Грузія наближається до середнього європейського показника, в інших він значно гірший. Впадає у вічі й суттєва різниця між чоловіками й жінками - в Україні та Росії середня тривалість життя чоловіків на понад 10 років менша, ніж у жінок.
Неінфекційні захворювання залишаються головною причиною смертності, на них припадає чотири летальних випадки з п'яти. Серцево-судинні захворювання спричиняють близько половини всіх смертельних випадків. Але якщо в Німеччині, Швеції, Великобританії таких випадків 8,7 на 100 тисяч осіб, то в Україні, Росії та Білорусі - 114,7.
"У цілому висновки звіту позитивні, але нерівномірність показників в різних країн і серед різних груп населення значна, вона змушує нас замислитися", - зізналася Клаудіа Штайн, одна з директорок європейського відділення ВООЗ. За серцево-судинними захворюваннями слідує рак, який є причиною кожної п'ятої смерті. Але там, де рівень життя вищий, а саме в Західній Європі, онкологічні захворювання вийшли вже на перше місце серед причин передчасної смерті (серед людей, яким менше 65 років).
ВІЛ поширюється найшвидше в Східній Європі
Хоча інфекційні захворювання в Європі зустрічаються рідше, ніж в інших регіонах світу, вони продовжують викликати занепокоєння лікарів, особливо в Східній Європі. Насамперед це стосується туберкульозу, на який припадає 40 відсотків всіх випадків смерті (спричинених інфекційними захворюваннями) в регіоні. І зрештою, саме Східна Європа залишається регіоном, де найшвидшими темпами в світі поширюється ВІЛ-інфекція. ВООЗ упродовж кількох років закликає звернути увагу на цю проблему, але, як засвідчує статистика, поки що успіхів не видно.
Зовнішні фактори (нещасні випадки, отруєння тощо) стають причиною загибелі 188 зі 100 тисяч людей в Росії, натомість у Західній Європі цей показник становить 26,6 осіб. Утім, в цілому на континенті, починаючи від 1990 року, таких смертей стало менше на 50 відсотків, що експерти ВООЗ пов'язують із загальним зниженням кількості дорожньо-транспортних пригод.
Показник самогубств знизився на 24-40 відсотків у всіх частинах Європи, після того як у середині 90-х років простежувалася тенденція до зростання випадків суїциду. Але віднедавна темпи зниження рівня самогубств сповільнилися, що відбувається на тлі економічного спаду, що почався ще 2008 року.
Основні фактори ризику
Головними факторами ризику для здоров'я європейців незмінно залишаються куріння і вживання алкоголю. За оцінками ВООЗ, алкоголь - причина 6,5 відсотка всіх смертей в регіоні. Лідером за споживанням алкоголю стала Молдова, де в середньому на жителів країни, яким більше 15 років, припадає 21 літр чистого спирту. Німці, які обмежилися обсягом 12 літрів, обігнали в цьому звіті навіть росіян, хоча й ті, й інші п'ють більше, ніж в середньому по Європі (10,6 літрів).
Інші фактори ризику для здоров'я європейців - якість води та повітря. "Погане повітря скорочує тривалість життя в середньому на два роки, а в містах з дуже забрудненим повітрям - навіть більше, ніж на два роки", - йдеться у звіті ВООЗ.
Рівень середнього річного доходу на душу населення теж важливий. Чим нижчий рівень прибутків, тим вищий ризик серцевих захворювань, частково через відсутність доступу до якісних продуктів харчування.
"Ми сподівалися, що нерівномірність показників у Європі згладиться", - зізналася Клаудіа Штайн. Але цього не сталося, тому зараз одним зі своїх головних завдань фахівці ВООЗ бачать розробку стратегії співпраці країн Європи з метою подальшого поліпшення здоров'я жителів континенту.