Дороге українське правосуддя

В останній день липня набуває чинності ухвалений у квітні вирок Європейського суду з прав людини щодо незаконності арешту Юлії Тимошенко. Цей вирок, згідно з яким арешт Тимошенко до завершення судового процесу  був визнаний незаконним, має насамперед символічне значення. Натомість підстави звільнити екс-прем'єрку міг би дати лише вирок за другим позовом до Страсбурга, розглядати який Європейський суд з прав людини по суті почав тільки 15 липня. Вироку очікують не раніше 2014 року.

Єдиною практичною користю від вироку страсбурзького суду могла би стати звична у таких випадках грошова компенсація. Приміром, екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко торік отримав за незаконний арешт моральне відшкодування у 15 тисяч євро. Натомість Юлія Тимошенко грошей не вимагала. Такий широкий жест, утім, не врятує український бюджет від рекордних навантажень, пов’язаних з необхідністю виплати компенсацій за вироками ЄСПЛ.

Громадяни оплачують самі собі

Україна вже багато років – серед лідерів за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини. Попри постійні заклики суддів у Страсбургу виправити недоліки системи правосуддя, ситуація не міняється, а суми штрафів стають дедалі більшими. Але платять ці компенсації не судді, міліціонери чи прокурори, відповідальні за порушення прав українців. "Влада через власні причини не хоче реформувати державну систему, щоб уникнути витрат на виплату грошової компенсації, тому українські платники податків вимушені оплачувати це", - наголошує Михайло Торохкало з Української Гельсінської спілки.

Щороку на виплату справедливої сатисфакції Україна витрачає дедалі більше. Якщо в 2011 році на виконання рішень Європейського суду з прав людини з державного бюджету було сплачено 25 мільйонів гривень, то минулого року вже 39 мільйонів, повідомляється на сайті міністерства юстиції України. А на 2013 рік взагалі передбачена рекордна сума - 88 мільйонів гривень, повідомив у відповідь на запит Deutsche Welle урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький. При цьому навіть цієї суми буде недостатньо. "У зв’язку з тим, що у цьому році Європейським судом було ухвалено рішення зі значними сумами відшкодування виникла ситуація, коли коштів не вистачає для здійснення виплат за рішеннями Європейського суду", - зазначає Кульчицький. За його словами, борг перед позивачами до Європейського суду нині складає більше 14 мільйонів гривень.

Без волі на реформи

Нещодавно Європейський суд з прав людини встановив новий рекорд, зобов’язавши Україну виплатити компенсацію в 27 мільйонів євро компанії "Агрокомплекс", яка ще в 90-ті роки постраждала в судовому процесі за прострочені борги проти Лисичанського нафтопереробного заводу, який на момент судового розгляду у національних судах був у державній власності.

Михайло Толохкало зазначає, що подібних справ в Україні не меншає. "Немає розуміння в українських представників влади, що провести системні реформи набагато дешевше, аніж потім відшкодовувати ці мільйонні компенсації, які призначає Європейський суд", - вважає правозахисник. Толохкало зазначає, що сума компенсацій зростає саме через те, що українська влада не усуває системні недоліки правосуддя, на які вже багато років вказують судді у Страсбургу. Лише за окремими статтями кримінального права "вал позовів" до Європейського суду трохи зменшився, зауважує правозахисник. На його думку, це обумовлено прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу України.