Експерт: газова знижка зміцнить гривню, але матиме й негативні наслідки
22 квітня 2010 р.Зменшення витрат на імпортний газ покращить торгівельний баланс України, що позитивно вплине на стабільність курсу національної валюти, вважають у Німецькій групі радників. Завдяки заощадженню у три мільярди доларів дефіцит бюджету цього року вдасться утримати на рівні до шести відсотків від ВВП. Це є ключовою вимогою Міжнародного валютного фонду для відновлення співпраці з Україною. Виконавши «дефіцитну» вимогу, Київ неабияк спантеличив фонд ігноруванням багатьох структурних вимог, зауважує експерт групи Роберт Кірхнер.
«Ключовою ідеєю угоди з МВФ від січня 2009 року був поступовий перехід на ринкову основу у відносинах з Росією. У цьому сенсі харківські угоди можна назвати кроком назад. Адже структурні проблеми «Нафтогазу» залишаються нерозв’язаними і лише консервуються», - каже експерт.
Ризики залишаються
Попри здешевлення імпортного палива, дефіцит «Нафтогазу» залишатиметься величезним, попереджає Кірхнер. «Однією з головних вимог МВФ є поетапне підняття цін на газ для приватних господарств. Адже невідповідність цін є постійним ризиком для «Нафтогазу» і, відповідно, для бюджету», - наголошує експерт. У проурядових політичних колах вже говорять, що російська знижка дозволить відмовитися від підняття цін населенню. Однак, на думку Кірхнера, така позиція є недалекоглядною – споживачів коштом бюджету продовжують розбещувати замість привчати їх до заощадження енергії.
Неоднозначними є наслідки здешевлення газу і для промисловості. «Металургія та хімічна промисловість у короткій перспективі виграють від знижки на газ. Але ж це лише сприятиме консервації енергоємного виробництва, інвестиції в енергоефективність буде відкладено, або про них забудуть взагалі. Довгостроково це можна назвати негативними наслідками газових знижок. Це хибний сигнал економіці», - застерігає Роберт Кріхнер.
Євросоюз пошили в дурні?
Україна стала першою країною, яка в рамках Східного партнерства отримає від Європейського союзу чималі кошти на енергозбереження. На підвищення енергоефективності у комунальному секторі ЄС виділяє 40 мільйонів євро. У цій сфері вже багато років втілюються численні двосторонні проекти з країнам Євросоюзу, насамперед з Німеччиною. Чималі кошти виділяє і Європейський банк реконструкції і розвитку. Політичні торги за дешевий російський газ та невиправдані субсидії для населення, безумовно, не вписуються у задекларовані Україною цілі енергозбереження, під які залучаються кошти західних партнерів, критикує Роберт Кірхнер. «Все це дуже шкодить співпраці у цьому напрямку. Адже підтримка міжнародних партнерів здійснюється з огляду на необхідність переходу на ринкові ціни. Це інвестиції у майбутнє. Якщо Україна бачить майбутнє інакше, ніж ЄС, то партнери можуть переглянути відповідні рішення або зменшити обсяги фінансування», - каже німецький експерт.
Якими би не були сьогодні знижки на російський газ, альтернативи масштабній модернізації у промисловості та у комунальному секторі для зниження енергоємності немає, зауважують у Німецькій групі радників. Йдеться про конкурентоздатність української продукції та про зменшення енергетичної залежності.
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Тетяна Бондаренко