Експерт: Ердоган продовжуватиме свою політику

DW: Пане Людерс, як Ви оцінюєте нинішню ситуацію в Туреччині?

Міхаель Людерс: Очевидно, що путчисти не змогли досягнути своєї цілі - повалення уряду. Судячи з усього, провладні сили як усередині, так і за межами збройних сил змогли повернути ситуацію під свій контроль. Тож можна констатувати, що путч провалився.

У спробі перевороту, імовірно, брали участь не всі збройні сили, а лише частина. Чи відомо вже, хто за цим стоїть?

Донині у нас немає інформації про передумови і діячів путчу. Точно можна сказати, що спробу перевороту здійснила лише частина військових. Але на даний момент деталі залишаються невідомими.

Чи є, на Вашу думку, можливим, що за намаганням здійснити переворот стоїть ісламський проповідник Мухаммед Фетхуллах Гюлен, як це стверджує президент Реджеп Таїп Ердоган?

Це дещо рефлективне звинувачення з боку уряду Ердогана. Звичайно, було би надто спрощеним уявляти собі, що рух прихильників Гюлена - тобто транснаціональна організація, яка є глибоко закоріненою в Туреччині і дотримується консервативно-ісламського світогляду - стоїть за усім цим. Із самого початку рух Гюлена був тісно пов'язаний із Партією справедливості та розвитку Ердогана. Пізніше вони розсварилися. Руху Гюлена не сподобалося прагнення Ердогана до всеосяжної влади. Однак теза про те, що цей рух був здатний лише власними силами здійснити переворот, виглядає доволі помилковою.

Що могло стати мотивацією путчистів?

Імовірним мотивом могло бути невдоволення частини армії та населення курсом уряду Ердогана. У фокусі критики може бути прагнення президента до абсолютної влади, а також питання того, що робити зі зростанням рівня насильства у країні - терактами, конфліктом на південному сході Туреччини, конфліктом у Сирії. Можливо, щодо цих пунктів були різні точки зору, але було й бажання відплатити Ердогану за його попередні рішення. Однак усе це - припущення. Точної інформації стосовно цього поки що немає.

Чи вказувало щось на те, що армія або її частина можуть повстати проти Ердогана та його уряду?

Ні, не вказувало. Відносини між Ердоганом і турецькими збройними силами останнім часом узагалі-то були хорошими. У попередні роки армія вбачала в Ердогані супротивника, адже він ослабив її владу. До приходу до влади уряду Ердогана у 2002 році збройні сили були тією інстанцією, яка вирішувала в турецькій політиці все - аж до путчу. Ердоган значно зменшив цей вплив. Натомість він наділив військовослужбовців привілеями. І генеральний штаб чудово порозумівся із Ердоганом. З огляду на це путч став несподіванкою. І він був не надто добре підготовлений.

Прихильники Ердонага протиставили себе заколотникам. Чи може це сприяти тому, що турецький президент відчує додаткову підтримку своєї позиції і продовжуватиме свою політику - спрямовану передусім на згортання демократії?

Після цієї, вочевидь, невдалої спроби перевороту Ердоган надзвичайно жорстко боротиметься з усіма своїми противниками й опонентами - і не лише всередині армії. Кожен, хто в минулому або нині критично висловлювався щодо нього або його правління, підпадатиме під загальну підозру в державній зраді. Туреччиною точно прокотиться так звана "хвиля зачисток". Опонентів Ердогана позбавлять їхніх посад. Урешті-решт путч сприятиме консолідації абсолютної влади Ердогана.

Який вплив ця спроба перевороту матиме на Європу, НАТО й боротьбу проти "Ісламської держави" у Сирії та Іраку?

Я вважаю, що в цьому нічого не зміниться. Ердоган відчув значну солідарність - від президента США Обами до канцлерки Німеччини Меркель, які висловилися проти цієї спроби путчу. Це непряма підтримка Ердогана. Тому можна очікувати, що турецька політика рухатиметься у попередньому напрямку - з усіма її перевагами й недоліками.