Експерт: Санкції щодо Криму значно жорсткіші, ніж щодо Росії
22 грудня 2014 р.Експерт з питань санкцій, співробітник компанії Russia Consulting Сергій Сумленний розповів в інтерв'ю DW про те, як, на його думку, позначиться новий розширений пакет санкцій проти Криму на розвитку всього регіону.
DW: МЗС Росії назвало санкції проти Криму "санкціями проти кримчан" - мовляв, це покарання для них за те, що вони проголосували за приєднання до Росії. На ваш погляд, зараз в першу чергу йдеться про кримчан чи усе ж таки про Росію в цілому?
Сергій Сумленний: Санкції, які застосовуються щодо кримських компаній, без сумніву, більш жорсткі, ніж ті, що застосовуються в цілому щодо російського бізнесу. Тобто очевидно, що Крим - це зовсім особлива територія, і до неї застосовується особливий режим санкцій. Наприклад, повністю заборонені інвестиції в інфраструктуру Криму - в транспортну, енергетичну. Заборонене навіть усне технічне консультування таких проектів. А от новий пакет санкцій, точніше розширення вже наявного пакета (нові санкції набули чинності 20 грудня. - Ред.), забороняє, в тому числі, будь-які інвестиції в нерухомість або інші угоди, які, наприклад, із компанією зі Смоленської області повністю дозволені.
Ви згадали санкції, які стосуються інвестицій. Скажіть, а наскільки Крим узагалі цікавий для іноземних інвесторів?
В Криму працювала достатньо велика кількість західних і, зокрема, німецьких компаній до того часу, поки там фактично діяли представництва цих фірм в Києві. Після того, як з Кримом сталося те, що з ним сталося, компанії, зрозуміло, почали думати, що їм далі робити з їхніми кримськими підприємствами, тому що вони більше не могли керувати ними, як раніше.Йшлося, наприклад, про переукладання трудових контрактів, про те, куди платити податки, про те, якого законодавства дотримуватись, тощо. І багато компаній просто вирішили закрити свої філії. Але, наскільки мені відомо, є немало російських компаній, які також досі не працюють в Криму, тому що вони для себе ще не зовсім вирішили, чи готові вони ризикувати своїми київськими філіалами.
Як ви вважаєте, як санкції можуть позначитись на туристичній галузі Криму? Адже свого часу туди заходило багато круїзних лайнерів з Європи та Німеччини.
Як мені відомо, кількість круїзних лайнерів, які заходять в порти Криму, цьогоріч різко скоротилася. Це пов’язано не в останню чергу із обмеженнями, які накладені на порти - вам не дозволено оплачувати їхні послуги. А новий пакет санкцій забороняє туристичним лайнерам заходити в будь-які порти Криму, за винятком випадків, коли це вкрай необхідно, наприклад, якщо судну потрібна допомога.
Європейські санкції стосуються і енергетичної галузі. Наприклад, розробка кримського шельфу зараз навряд буде можлива. Що це означає для півострова?
Режим санкцій в Криму застосовується до видобутку практично всіх корисних копалин - заборонено його фінансування, кредитування, купівля облігацій компаній, які цим займаються, заборонене постачання технологій. Наприклад, якщо десь в Сургуті європейська компанія не може продавати, скажімо, лише певні нафтові насоси, то в Крим заборонено продавати практично все, що пов’язане з видобутком ресурсів - там величезний перелік із багатьма десятками позицій. Це дуже масштабні обмеження.
Чи можна провести якісь історичні паралелі з теперішньою ситуацією, з тим обсягом санкцій з боку ЄС та США, які зараз діють стосовно Росії?
Необхідно розрізняти масштаби застосування. Найжорсткіші санкції останніх десятиліть, які нам відомі, були застосовані щодо Куби, Ірану, Північної Кореї та Судану. Але там є свої нюанси: наприклад, американські санкції щодо Північної Кореї не забороняють продажу товарів, а в Іран - забороняють. Через американські санкції ви не можете продати в Іран нічого. Але, наприклад, комп’ютерне забезпечення, якщо воно пов’язане з операціями в соціальних мережах чи з обходом цензури, ви продавати можете. А от програмне забезпечення, навіть якщо воно зроблене за межами США, але в ньому більше 10 відсотків американських компонентів, ви продавати в Іран не зможете. Отаке санкційне регулювання. Отже, треба порівнювати конкретні випадки.
Окрім того, в межах кожного режиму санкцій є величезна кількість усіляких обмежень, послаблень, в кожному конкретному випадку потрібно дивитись, чи діють старі контракти, чи можна отримати якийсь дозвіл. От найбільш показовий приклад для Криму: існує певна кількість виноробних компаній, на які накладено санкції, тобто з ними не можна мати жодних справ. Це означає, що фактично громадянин ЄС навіть в Москві не має права купити в магазині пляшку вина цього виробника, тому що таким чином він непрямо фінансує цього винороба. Питання в тому, хто і як це відслідковуватиме - на митниці чи якщо хтось напише скаргу? Незрозуміло, як це положення може застосовуватись. Очевидно, що мета санкцій - це обмеження великих інвестиційних пакетів, але за фактом це зачіпає велику кількість людей, в тому числі і туристів, які відвідують Росію.